Вистав біля під’їзду, раптом комусь щастя.
Листочок з дієтою на дверцятах холодильника (не смішно!!!)
Щовечірні розмови по телефону, коли вона тобі: «Ну ти уявляєш, який капець!» – а ти: «Угу! Звісно!” – а сама в цей час переминається з ноги на ногу, бо Хаус не переглянутий і ти не купана у ароматній ванній після важкого дня. А у неї кожен день капець – навіщо воно тобі?
Слова вранці: «Ще п’ять хвилин!» – таймером на мобільному байдуже. Або вставай вчасно, або став час для себе, а не «по совісті». Не працює!!!
Манеру терти очі, коли вони нафарбовані (або не фарбуй, або не три! Очам ж боляче!)
Переживання з приводу того, чи все ти за сьогодні встигла зробити ідеально (nobody is perfect – на холодильник замість дієти!)
Жалю про минулі вчинки, стосунки, про вибір, зроблений колись… Жаль – до біса! Все правильно. Що б там не було, це було єдине вірне рішення для тебе тодішньої, в тій конкретній ситуації. Ніякого каяття, тільки досвід і подяка.
Роздуми про те, «а що, якби…» – або роби, або не думай. Спробуй – сподобається – йди далі. Каток, японську мову, познайомитися з кимось, нову роботу, змінити стрижку, сходити в театр і ін. Прямо завтра – хоча б щось одне, га? Замість роздумів, які ми відмінили вище.
Звичку завжди по кілька разів вибачатися. Досить одного щирого «пробач», якщо є причина. Все інше – зайве, баласт.
Кофти, сукні, джинси і іншу нісенітницю, яка тобі не личить, не подобається, старить, повнить і т. д. Ніяких дач!; В утиль !; Ти себе не на смітнику знайшла, ходи завжди красивою!;
«Валізні стосунки» – коли нести важко, а викинути шкода. Руки ще не відвалюються? Зважся нарешті, і перейди на елегантні кейси з такими коліщатками, які самі собою їдуть на загальне задоволення. Красиво, легко, комфортно, надійно. Метафора зрозуміла?
Залишки косметики, непотрібні ліки, баночки-скляночки – геть. Ти заслуговуєш тільки кращого, свіжого, класного. І найголовніше – здоров’я і краси.
Обіцянки «як-небудь перетнутися», написати, зробити, занести, купити, і т. п. – якщо воно висить довше тижня (ну двох, вмовила!) І ніхто не відійшов у світ кращий, мабуть, не треба. Зайве. Викреслюємо.
Слова «я не вмію» або «я в цьому не розбираюся» – не працюють. Розбирайся, вчися, вмій, або плати тому, хто вміє. Ти ж не комплекси в собі вирощуєш, а намагаєшся собі полегшити життя, правда?
Спогади, від яких сльози на очах і руки трусяться. Якщо є, викинь. Повернуться – ще раз «delete». Нічого тобі життя отруювати! Було та сплило!
Манеру завжди поступатися, «бути хорошою дівчинкою», тихо мовчати, навіть коли тобі щось дуже сильно треба, але «що люди подумають» – рви з коренем. Говори, проси, коментуй, висловлюйся, ввічливо і тактовно, але по-своєму і про своє. Хороші дівчатка потрапляють на небеса, а погані – куди захочуть.
Страх постаріти, боязнь нового, сумніви в своїй красі і привабливості, невіра в своє щастя – в щільний пакет, спалити і попіл за вітром. Не працює: не допомагає, а тільки заважає жити по-людськи.
Поламані дверцята і ручки – разом з кухнею, плитою, чайником і пр. Лагодити дорожче. Викинь – швидше купиш нове, таке, як подобається.
Звичку просиджувати час в інтернеті – прямо зараз покинь.
Дочитаєш, і йди гуляти на вулицю. Там добре, там свіжий вітер, сонце, зелень, сніг, дощ. Пройдися, подихай, подивися, понюхай.
Це живе.
Це працює.
Автор невідомий.
Фото ілюстративне.
