fbpx
Історії з життя
Викинь все, що не працює. Прямо зараз. От візьми і неси в сміття. Наприклад туфлі, в яких ти спотикаєшся, незручно в них – в смітник! Навушники, в яких одне вухо барахлить, а так ще нічого – туди ж. Разом з непрацюючими колонками. Тарілку від старого сервізу, в яку навіть печиво не покладеш – така вона безглузда

Вистав біля під’їзду, раптом комусь щастя.

Листочок з дієтою на дверцятах холодильника (не смішно!!!)

Щовечірні розмови по телефону, коли вона тобі: «Ну ти уявляєш, який капець!» – а ти: «Угу! Звісно!” – а сама в цей час переминається з ноги на ногу, бо Хаус не переглянутий і ти не купана у ароматній ванній після важкого дня. А у неї кожен день капець – навіщо воно тобі?

Слова вранці: «Ще п’ять хвилин!» – таймером на мобільному байдуже. Або вставай вчасно, або став час для себе, а не «по совісті». Не працює!!!

Манеру терти очі, коли вони нафарбовані (або не фарбуй, або не три! Очам ж боляче!)

Переживання з приводу того, чи все ти за сьогодні встигла зробити ідеально (nobody is perfect – на холодильник замість дієти!)

Жалю про минулі вчинки, стосунки, про вибір, зроблений колись… Жаль – до біса! Все правильно. Що б там не було, це було єдине вірне рішення для тебе тодішньої, в тій конкретній ситуації. Ніякого каяття, тільки досвід і подяка.

Роздуми про те, «а що, якби…» – або роби, або не думай. Спробуй – сподобається – йди далі. Каток, японську мову, познайомитися з кимось, нову роботу, змінити стрижку, сходити в театр і ін. Прямо завтра – хоча б щось одне, га? Замість роздумів, які ми відмінили вище.

Звичку завжди по кілька разів вибачатися. Досить одного щирого «пробач», якщо є причина. Все інше – зайве, баласт.

Кофти, сукні, джинси і іншу нісенітницю, яка тобі не личить, не подобається, старить, повнить і т. д. Ніяких дач!; В утиль !; Ти себе не на смітнику знайшла, ходи завжди красивою!;

«Валізні стосунки» – коли нести важко, а викинути шкода. Руки ще не відвалюються? Зважся нарешті, і перейди на елегантні кейси з такими коліщатками, які самі собою їдуть на загальне задоволення. Красиво, легко, комфортно, надійно. Метафора зрозуміла?

Залишки косметики, непотрібні ліки, баночки-скляночки – геть. Ти заслуговуєш тільки кращого, свіжого, класного. І найголовніше – здоров’я і краси.

Обіцянки «як-небудь перетнутися», написати, зробити, занести, купити, і т. п. – якщо воно висить довше тижня (ну двох, вмовила!) І ніхто не відійшов у світ кращий, мабуть, не треба. Зайве. Викреслюємо.

Слова «я не вмію» або «я в цьому не розбираюся» – не працюють. Розбирайся, вчися, вмій, або плати тому, хто вміє. Ти ж не комплекси в собі вирощуєш, а намагаєшся собі полегшити життя, правда?

Спогади, від яких сльози на очах і руки трусяться. Якщо є, викинь. Повернуться – ще раз «delete». Нічого тобі життя отруювати! Було та сплило!

Манеру завжди поступатися, «бути хорошою дівчинкою», тихо мовчати, навіть коли тобі щось дуже сильно треба, але «що люди подумають» – рви з коренем. Говори, проси, коментуй, висловлюйся, ввічливо і тактовно, але по-своєму і про своє. Хороші дівчатка потрапляють на небеса, а погані – куди захочуть.

Страх постаріти, боязнь нового, сумніви в своїй красі і привабливості, невіра в своє щастя – в щільний пакет, спалити і попіл за вітром. Не працює: не допомагає, а тільки заважає жити по-людськи.

Поламані дверцята і ручки – разом з кухнею, плитою, чайником і пр. Лагодити дорожче. Викинь – швидше купиш нове, таке, як подобається.

Звичку просиджувати час в інтернеті – прямо зараз покинь.

Дочитаєш, і йди гуляти на вулицю. Там добре, там свіжий вітер, сонце, зелень, сніг, дощ. Пройдися, подихай, подивися, понюхай.

Це живе.

Це працює.

Автор невідомий.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page
facebook