Мій син – дорослий хлопець, який став самостійним вже років в 16. Його батько пішов із життя, коли синові виповнилося 6 років. Саме тому, моя дитина спочатку замкнулася в собі, а потім якось швидко подорослішав. Йому були притаманні дитячі пустощі, непослух, безлад в кімнаті. Ми завжди знаходили спільну мову з ним. Навіть якби я і хотіла з ним не порозмовляти, то впевнена, що привід навряд чи знайшла. Син відчував мою підтримку. Я була завжди уважною до нього, хвалила, брала активну участь в житті сина. Я любила його, але не встановлювала правила і давала стільки свободи, скільки йому було необхідно. Звичайно ж, син дуже сумував за батьком. Для нас це була дуже не проста тема, і ми намагалися не говорити про це.
Крім того, я так і не вийшла більше заміж. Можливо, вся справа в тому, що я навіть і не шукала другу половину. Я зосередилася тільки на синові. Мене не цікавили інші чоловіки. На роботі був жіночий колектив. А вдома завжди чекав мій хлопчик і наша кішка.
Зараз моєму синочкові 26 років. Вперше ми з ним з’ясовували стосунки і не знайшли спільної мови. Я не можу повірити, що він може так зі мною розмовляти. Але я теж не мовчала у відповідь, доводячи свою точку зору.
Справа в тому, що сина півроку тому з’явилася дівчина. Він закохався. Постійно повторює її ім’я, розповідає веселі історії. Хоча до зустрічі з нею у нього вже було кілька приємних подруг, які приходили до нас гості. Так ось, син повідомив, що приведе свою нову дівчину до нас. Він хоче, щоб ми познайомилися. У нього серйозні наміри щодо цієї дівчини. Мріє зробити їй пропозицію. Хоче жити не тільки зі мною, але і привести в будинок жінку, його майбутню дружину. Я ж не проти, він уже дорослий хлопець.
Але непорозуміння виникло між нами, тому що, виявляється, вона вже була одружена двічі, і у неї є дитина, від колишнього шлюбу. На додаток до всього, вона старша від мого сина на чотири роки. Такого несподіваного сюрпризу я точно не очікувала.
Я не хочу з нею зустрічатися. Мені не потрібні такі гості. Тим більше, не хочу мати таку невістку. Я не дозволю, щоб доросла жінка з темним минулим увійшла у життя мого порядного сина. Моя вина в тому, що я не пояснила йому, як вести себе з подібними жінками. Ось він і попався на її гачок. Я не готова няньчити чужих дітей! Я хочу своїх онуків!
Але моє “ні” здається, тільки пришвидшило усе. Тепер, я так підозрюю не без нашіптувань тієї жіночки, син просить розділити квартиру по справедливості, адже вона була приватизована на трьох: мене, чоловіка і сина. Почувши таке я одразу сказала, що його “пара” хоче привласнити наш дім, але син мене уже не чує. Невже я виростивши сина, тим самим позбавила себе житла і спокійного життя.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
