Після весілля ми стали жити в одній квартирі з батьками дружини. Це рішення прийняли спільно з дружиною. Та й теща запропонувала таким чином заощадити гроші і не оплачувати наймане житло. Спочатку сімейного життя немає певної моделі побудови взаємовідносин, немає досвіду, і тільки в процесі розумієш, як правильно потрібно вчинити в тій чи іншій ситуації.
Тесть з тещею виявилися цілком адекватними людьми. Я на роботі проводжу більшу частину часу. Вихідні ми в основному проводимо поза домом: ходимо в кінотеатри, їздимо до друзів або моїх батьків, просто гуляємо по місту, насолоджуючись спілкуванням.
Кілька місяців після весілля теща придивлялася до мене, особливо не діставала, ще не нав’язувала свою думку. Я в свою чергу був з нею тактовним і привітним. Але у мами дружини виявилося багато вільного часу. Весь день, поки ми всі на роботі, вона займається своїми справами. Але як тільки ми збираємося всі в квартирі, вона починає діставати своєю настирливістю. Я зобов’язаний рахуватися з її рекомендаціями і порадами. Вона, вибравши певну модель поведінки, не хоче нею розлучатися. Як я раніше не помічав цю її рису характеру, не зрозумію.
Я планую, прийшовши з роботи, розслабиться і побути зі своєю молодою дружиною разом. Але теща входить в нашу кімнату, як у свою, без стуку. Поставив замок на двері, тепер ображається. Та ще й дружині постійно розповідає про те, що так не повинно бути.
Мені хотілося б, щоб в сім’ї були чітко вибудувані жорсткі кордону, правильно розподілені функції і у мене був свій особистий простір. Але теща бачить інакше наше спільне проживання. Вона вважає себе господинею в квартирі, а значить, має право нав’язувати нам всім свої правила спільного проживання.
Дружина прийняла нейтральне положення. Вона не перечить з мамі, але і не підтримує мене. Моя думка нікого не хвилює, мені доводиться миритися і терпіти. Друзів в квартиру привести не можна – теща не любить шум і сторонніх людей в будинку. Обідати я став в своїй кімнаті, тому що в кухні постійно теща зі своїми питаннями і моралями.
Я розумію, що після весілля мати продовжує зберігати зв’язок з дочкою. Вона є важливою людиною для моєї другої половини. Теща піклується про неї, допомагає у вирішення невеликих побутових проблем. Але чому я повинен відчувати дискомфорт?
У нас стали псуватися стосунки з дружиною. Жінка може поговорити з мамою, пояснити їй все і знайти оптимальне рішення, але не робить. Тещі постійно хочеться нав’язати свою думку. Чому я повинен терпіти цю постійну наполегливість з її боку? Напевно це виключення з правил, коли кілька поколінь чудово уживаються під одним дахом. Я ж до весілля і не замислювався про те, що можуть виникнути такі проблеми. Як бути в цій ситуації? Я знаю, що треба бігти звідти, але дружина проти категорично.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels
