Але невістка не розуміє мого невдоволення і просить не втручатися у її життя. Вона вважає, що немає нічого поганого у тому, що вона продовжує одягати подарунки колишнього чоловіка.
– Міша таких подарунків мені поки що не робив, а я люблю золото. Тому продовжуватиму носити те, що є.
Я розумію, що подарунки від колишніх стосунків у неї цінні. З того, що я знаю – вона має кольє, три каблучки, ланцюжок на руку та золотий годинник.
Є ще й брендові речі, частина з яких була куплена у Парижі. Словом, «смаки» у Ірини недешеві.
Але у мого сина абсолютно інші можливості. Та й виховувала я його з розумінням того, що щастя не в грошах. У результаті дружину собі Михайло знайшов – справжнісіньку принцесу.
Принаймні з королівськими забаганками, хоча її сім’я це звичайні людиі. Тато все життя пропрацював на заводі інженером, а мама – у поліклініці медсестрою.
Знаю, що її родина жила скромно. Можливо, Ірина щось недоотримала в дитинстві, часто чула відмову у покупці омріяної сукні чи туфель.
У дорослому житті вона знайшла собі чоловіка, того самого колишнього, і жила у цілковитому достатку. Крім забезпеченого життя, Іра отримувала від нього постійні зради і дорікання.
Мій Михайло не може дозволити подарувати дружині золоту прикрасу. Адже Іра не хоче аби що – їй з дорогоцінним камінням подавай.
Проте син жодного разу поганого слова не сказав про свою дружину, не кажучи вже про щось серйозніше. Він її просто на руках носить, допомагає по дому та регулярно возить на відпочинок в гори, чи ще кудись.
Для порівняння скажу: ми з чоловіком теж жили небагато. Я ніколи не носила шуби з натурального хутра. Золота у мене у мої роки у кілька разів менше, ніж у невістки.
Але чоловікові я завжди говорила, що мені всього вистачає. Так і є, адже треба шукати радість не в матеріальному, а в саморозвитку та духовній досконалості.
Михайло мені ніколи не скаржився на Ірину, але з його розповідей я відчуваю, що його зачіпає той факт, що дружина носить подарунки колишнього чоловіка.
Як донести цю думку до невістки, я не розумію. Як на мене, то це ясно, як білий день, що коли закінчуються стосунки, то потрібно позбавлятися всього, що нагадує минуле.
Я ж не кажу, щоб викинути золото у смітник. Можна продати його і купити щось, що не руйнуватиме спокій родини.
