А моя подруга актриса і співачка Люля мріяла емігрувати ( «тільки б вирватися з цієї країни!»).
А мій приятель Льоня мріяв стати надзвичайно багатим.
А красуня Ірен мріяла навчитися водити машину і купити собі щось на зразок «альфа-ромео».
І ось у моєї мами раптові проблеми зі здоров’ям, які вже ніяк не виправити, і вона останні десять років життя не мила посуд і не прибирала дім, а просто лежала в ліжку.
А Люля поїхала до Ізраїлю і там оселилася в кібуці і – актриса, співачка, балерина – ходила кожен день, заради денного прожитку, на очистку лісу збирати там якісь гілки, а вся її закордонна артистична кар’єра звелася до простої самодіяльності: у свята вона співала в застіллях і по-акторськи виразно розповідала анекдоти.
А Льоня казково розбагатів, але у нього вкрали дитину і вимагали за неї викуп. І коли він викупив сина, той сильно заїкався, а самого Льоні незабаром не стало, через серйозну болячку. Фахівці говорили: це все – від пережитого.
А красуня Ірен навчилася водити машину, але оскільки у неї не було грошей, вона продала свою трикімнатну квартиру в новому будинку, на ці гроші купила «альфа-ромео» і орендувала двокімнатну квартиру в центрі. А потім раптом господарі квартири немислимо підняли ціни, Ірен розізлилася і розтовкла машину і в результаті змушена була переселитися до колишнього чоловіка. Він жив з молодою дружиною і двома маленькими синами. І Ірен півроку прожила у них в коморі, а потім кудись зникла.
Чесно кажучи, і я часом думаю: «Слава Тобі, Боже, що Ти не виконав деяких моїх божевільних бажань!».
Недарма, звертаючись до Господа, кажуть: “Господи, зроби не так, як я прошу, а як для мене краще!»
З книги О. Hiколаєвої “Hебесний вогонь” і інші оповідання.
