Великдень є одним з двох (разом із Різдвом) найважливіших релігійних свят у календарях українців. Свято, що символізує cмeрть і подальше воcкресіння Ісуса Христа, за свою тривалу історію доповнилось рядом народних рuтуалів та традицій, які не завжди можуть мати релігійне пояснення. Та й до самого святкування долучаються не лише ті, хто відносять себе до християнської традиції, пише zaxid.net
Цього року християни східного обряду відзначають Великдень 8 квітня, через тиждень після християн західного обряду. Напередодні свята ми відповімо на прості, але водночас, завжди актуальні питання.
Як визначають дату Великодня?
Методика розрахунку дати Великодня називається «пасхалія». Загальне правило пасхалії звучить наступним чином: Великдень припадає на першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Повний алгоритм цих розрахунків є доволі складним, дати святкування розраховуються на кілька років наперед.
Ключова причина, чому для різних конфесій дати Великодня можуть бути різними, полягає в наступному: християни західного обряду (католики та протестанти) визначають дату рівнодення (21 березня) за новим, Григоріанським, календарем, а східного обряду (православні та греко-католики) — за Юліанським календарем.
Однак інколи всі християни відзначають Великдень в один день. Востаннє таке було у 2017 році.
Як вітатись на Великдень?
Традиційним святковим привітанням на Великдень вважається «Христос воскрес!», відповідають на яке «Воістину воскрес!» Ця вітальна формула зберігає актуальність до свята Вознесіння Господнього, яке відзначається на 40-й день після Великодня (це свято завжди припадає на четвер).
У 2018 році християни західного обряду святкують Вознесіння 10 травня, східного — 17 травня. Тож вітатись «Христос воскрес!» доречно, відповідно, до вечора 9 чи 16 травня включно.
Чому паски печуть у четвер?
Невід’ємною складовою Великодня є випікання пасок. Вважається, що більшість родин робить це в останній четвер перед Великоднем — який ще називають «Чистим».
Однак це не є правилом — лише народною звичкою.
«На це треба дивитись з прикладної точки зору. Люди печуть паски у четвер радше тому, що четвер — це практично єдиний день, коли паску можна спекти. Бо в п’ятницю відбувається винесення плащаниці, вечірні богослужіння. Щоб попередити ризик, що в суботу паска вийде поганою — краще спекти її в четвер», — пояснює священик, викладач Українського католицького університету отець Павло Худ.
Коли йти святити великодній кошик?
Паски (та інший вміст великодніх кошиків — писанки, деякі м’ясні страви, хрін тощо) у різних церквах можуть освячувати від обіду суботи — і до неділі включно. У великих містах, зазвичай, освятити кошики можна протягом двох днів, у менших парафіях може бути спеціально визначений час для цього.
Жодних спеціальних приписів, коли ліпше освячувати їжу на Великдень, не існує.
«Це прикладна річ: ви приходите освячувати у суботу і спокійно йдете в церкву у неділю, не думаючи, щоб ваш кошик не затоптали. Але не треба виходити з логіки, що в один з цих днів (субота чи неділя) паска буде більш чи менш ефективно посвячена», — вважає отець Павло Худ.
Чи можна святити алкогольні напої?
Нерідко до своїх кошиків українці додають пляшки з вuном чи гoрiлкою. Хоча прямої заборони на це нема, робити цього не бажано.
«Освячення страв — це щось таке, що дає людині можливість підкріпити себе в житті. Aлкoголь не є тим необхідним елементом, як хліб, масло чи м’ясні страви, які дають можливість людині існувати. Тому я особисто ставлюсь негативно. Якби хтось приніс aлкoгoль, то я би розмовляв з цією людиною — але так, щоб інші цього не зауважили», — каже священик.
Читайте також: СЬОГОДНІ ВЕЛИКА СЕРЕДА – ТРЕТІЙ ДЕНЬ СТРАСНОЇ СЕДМИЦІ: ЯК ПРAВИЛЬНO ПРOВЕCТИ ЦЕЙ ДЕНЬ
А що їстимуть вегетаріанці чи вегани?
Традиційний святковий великодній сніданок включає до себе м’ясні страви — адже за християнською традицією, Великодню передує Великий піст, протягом якого вживання м’яса обмежується.
Втім, для вегетаріанців чи веганів святкування «повернення м’яса» позбавлене сенсу. Та це не означає, що їхній святковий стіл має бути біднішим.
Строгі вегетаріанці (вегани), які не вживають жодних продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, молоко і молочні продукти, яйця, мед), можуть приготувати до Великодня цвіклі (бурячки з хроном), гречаний пиріг, сир з мигдалю, паштет з сочевиці, фалафель тощо. Також важливою складовою великоднього столу веганів є свіжі салати.
Вегетаріанцям, що відмовились лише від м’ясних та рибних продуктів, простіше — на їхньому столі можуть бути традиційні яйця та паски.
Чи бувають паски для веганів?
Для веганської випічки важливо уникати штучних барвників, дріжджів, пшеничного борошна чи білого цукру. Сучасні кондитери без проблем готують веганські, та навіть сироїдні, паски.
«Ми робимо три різновиди пасок. Ті, що випікаємо, то готуємо з суміші рисового та кукурудзяного борошна. Замість яєць використовуємо настій льону, замість вершкового масла — кокосову олію. Даємо багато сухофруктів і трішечки нерафінованого темного цукру, — розповіла нам засновниця львівської вегетаріанської кав’ярні та кондитерської «Аґрус» Надія Крохмальна.
— Шоколадна паска випікається так само, лиш додаємо кероб, який дає присмак та аромат шоколаду, але не є алергічним продуктом, на відміну від какао-бобів. А от наша мигдалева паска готується без термічної обробки. Інгридієнтами такої паски є мигдаль, фундук, кунжут, льон, фініки, родзинки, курага, журавлини та прянощі».
