Батьки чоловіка мають цікаве уявлення про поведінку на святах, тому кудись запрошувати їх немає ніякого бажання. Все рідше зустрічаємось з ними, хоч чоловіку це і не подобається.
Якби я спочатку познайомилася зі свекрами, то до знайомства з чоловіком не дійшло б. Вони люди непогані, але живуть за принципом “що природно, те не бридко”, а ти як хочеш, так і приймай цю життєву позицію.
Не треба думати, що я вдаю із себе аристократку, але рамок пристойності все ж дотримуватися потрібно, навіть якщо ви не представник дворянства. Мої батьки, наприклад, такої простоти теж не приймають. На знайомстві перед весіллям мені хотілося крізь землю піти.
Зустрічалися в ресторані, тому що у нас квартирка маленька, знімна, у моїх батьків ремонт йшов повним ходом, а свекри живуть за містом, добиратися було незручно. В той ресторан ми більше не ходимо, хоча пройшло вже два роки.
Батьки чоловіка так зраділи зустрічі і новині про весілля що вирішили не зупинятись на каві з тортиком. Зрештою, все скінчилось їхнім дуетом “Ой у полі два дубки” і танцем свекра на столі.
Той раз списали на хвилювання і незвичну обстановку, хоча осад залишився, звичайно. Краще було на весіллі. От тут душа родичів відкрилась і гуляла, як собі хотіла. По-перше тости. Свекор виявився оратором хоч куди і чомусь взяв собі за мету переговорити тамаду. Бідолаха не знав уже, що й робити, а гості відверто тішились тією ситуацією. Потім конкурси. Ох, що вам сказати. тут зіркою були свекор зі свекрухою теж. Поки мої батьки сиділи скромно за столом, нові родичі танцювали “ламбаду” з гостями довкола ресторану.
Заголом, весілля вийшло геть не таким, як я його собі бачила. Свекор був скрізь і біля кожного гостя. Після першого ж столу, мало хто з присутніх уже міг чітко вимовити своє ім’я.
Чоловік вважає, що я упереджена до його батьків. Я готова їх поважати на відстані, дзвонити, передавати гостинці, але не бути разом на свята. Свято має бути святом для всіх.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
