У нас до абсурду безглузда історія. Я не можу витурити колишню свекруху з власного дому.
Я зі своєї квартири не можу виставити цю чужу тітку, яка псує життя мені і моїм дітям. Так, вона їм бабуся, але мені вона ніхто. Я їй уже не раз пропонувала піти, просила, навіть пропонувала допомогти знайти квартиру і допомогти з оплатою. Але ні. Вона не йде. Вона не хоче жити одна. Я вже навіть не знаю, що робити і як виселити колишню свекруху? Вона тут прописана, а виписати її нікуди.
А все почалося з пожежі. Жила вона в селі, був хороший будинок, господарство, город.
5 років тому цей будинок раптово згорів. Проводка або підпал, але будинок загорівся з даху вночі.
Свекруха плакала, переживала, навіть в стаціонар потрапила. Ми допомогли зібрати врожай і чоловік (тоді ще не колишній) запропонував матері перезимувати у нас, заспокоїтися, а навесні пообіцяв допомогти купити матері інший будинок, але ближче до міста. Свекруха отримала всі виплати по страховці. Сума вийшла достатньою для купівлі нового житла в тому ж селі, де вона й жила.
Свекруха спочатку поводила себе спокійно, а потім поступово взяла усе в свої руки. Ми на роботі, вона і дітей зі школи зустріне, і обід приготує, і нагодує, і меншого з саду забере. І навіть командувати стала. Навесні вона вирішила, що їй будинок не потрібен. Їй у нас добре і життя в місті її дуже навіть влаштовує.
Через два роки після пожежі чоловік подав на розлучення і пішов до іншої жінки, а свекруха залишилася жити з нами. І що цікаво, квартира це моя. Моя! Чоловік до неї не має ніякого відношення.
Коротше, чоловік покинув мене, дітей та свою матір і махнув жити до коханки. Я неодноразово просила його забрати маму, але він говорив, що вона до нього не хоче, вона хоче онуків допомогти виростити. Але мені її допомога не потрібна. Свекруха регулярно ходить в гості до сина і його нової дружини. Мені здається, що вона віддала йому гроші на купівлю житла, так як він купив квартиру. У неї є дві дочки, щоправда, ними командувати вона не може. Там генеральські замашки закінчились на корені.
Свекруха клянеться і божиться, що у нас вона живе з найкращих спонукань, плаче, якщо я заводжу розмову про її відселення. Але при цьому, якщо я затримуюся на роботі або йду з подругами в кіно або в театр, вона дітям говорить таке, що я просто червонію потім. Та доросла людина не повинна такого в такій формі і з такими подробицями дітям узагалі розповідати.
Ось що робити з цією “ріднею”?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
