І посипалися коментарі:
– Яка у вас дружня сім’я! Щастя вам!
– З наступаючим!
– Як син на батька схожий, одне лице!
Але багато коментарів стали для Ліди великою несподіванкою:
– А що це ваш чоловік такий худий? Напевно, не годуєте?
– Видно, що чоловік вас не любить, він якось відсторонено виглядає.
– Чому ваш чоловік на фотографії у домашніх капцях? Це негарно!
– Та зрозуміло, чому він у капцях. Дружина змусила одягнути, щоб у черевиках паркетом не ходив. А він незадоволений.
– Не через тапки він незадоволений, а від того, що тепер фото побачить його любаска і зрозуміє, що він оманював про те, що з дружиною живе як із сусідкою і тільки через дитину.
– А я думаю, що він хоче їсти, а дружина замість їжі влаштувала фотосесію.
– Швидше за все чоловік просто втомився. Пахає, пахає, додому приходить, а там іграшки по підлозі розкидані, дитина вередує, вечері немає. Он, худий який, чоловік.
– Нісенітниці все це. І зовсім він не чоловік, а найнятий статист. Раніше фотографій не було. Немає жодного чоловіка.
– А можливо і дитина не її, а сусідська.
Ліда хотіла почати пояснювати, що чоловік харчується нормально, що в нього і батько, і дід такі ж худорляві. І що дитина не сусідська, є навіть фотографії з виписки. І що чоловік просто фотографуватися не дуже любить, соромиться, тому й такий вигляд. І що все у них у родині добре та дружно. Але потім Ліда вирішила, що пояснюватися безглуздо. Люди бачили те, що хотіли, те, що було близько до їхніх власних проблем, а фотографія не мала жодного значення. Якби Ліда виклала фото з котом, ті ж люди написали б, що шерсть у кота не блищить, що, мабуть, господиня його неправильно годує, і що вигляд у кота нещасний, задоволені коти виглядають інакше тощо, тощо.
– Права я була, що сімейних фото не викладала, – подумала Ліда і видалила фотографію.
(Наталія Bapська. “Ciмейне фото”. Побутова іронічна проза).
Фото ілюстративне.
