Йдіть вчасно. Додому, навіть якщо вас ніхто там не чекає, із запальної вечірки, від гостей без «на коня», від недоречних зв’язків і поганих звичок. Від депресії і похмурих думок, від важких спогадів, з відносин, що віджили себе, від людей, що руйнують вас, або від людини, яка поруч з вами. Джерело
Дайте йому і собі шанс знайти того (а може, і себе самого), з ким буде краще, комфортніше, спокійніше в тій формі, в якій треба кожному з вас. Якщо вже ви не здатні це дати один одному з тих чи інших причин, не позбавляйте один одного спроби і надії знайти це в інших відносинах і в самому собі.
Читайте також: Ось чим вирізняються обдаровані діти. Навіть геніїв в дитинстві вважали тугодумами
Не скупіться, не відбирайте у інших їх шанси бути щасливими так, як вони це розуміють, а у себе — свої. Тому що кожен з нас знаходиться в своїй точці еволюції, рухається в своєму ритмі, випромінює на своїй частоті, вібрує на своїй хвилі і отримує свій досвід.
І якщо ви увійшли з кимось в резонанс — ви знайшли один одного і танцюєте спільний танець. А якщо в тривалий дисонанс — то отримаєте необхідний досвід, розпишіться під ним, подякуйте. І йдіть вчасно.
Не приводьте в рух механізм, який придавить вас жорстким гнітом обставин, коли ви будете змушені приймати рішення в умовах куди менш зручних для вас; де вам доведеться вислизати з-під жорен вельми поверхневих, але болючих «громадських» суджень, яким діла немає до ваших справжніх, щирих і життєвих мотивів, до вашого терпіння і довгих спроб щось «зберегти», когось «врятувати».
Ідіть вчасно, не залишайте на тілі вашого життя глибокі шрaми, не заражайте свою душу ненажерливим вірусом провини — почуттям, яке з неймовірною ретельністю відторгає вас від свого виключно єдиного життя і від себе самого. Ідіть вчасно, не випалюйте малюнки на тендітній тканині вашої долі. І не зазіхайте на чужу шкіру.
Цінуйте своє життя більше, ніж ваше життя цінують інші. Ідіть вчасно, якщо хтось своє життя ставить вище вашого, бо у відповіді ви першочергово за своє життя і тільки потім за чиєсь. Ніхто не прийшов у це життя, щоб лягти на жертовний вівтар. І життя людині дане не для того, щоб приносити в жертву великі дари — саме життя і здатність любити.
Нескладно втратити себе, нескладно розчинити себе в іншому, в чиємусь іншому житті, в чиємусь іншому світі, в чиїйсь іншій реальності. Нескладно навіть цього вимагати і бажати.
Знайти себе — важко. Тільки ми можемо визначати і допускати міру свого використання. Адже, жертвуючи собою вхолосту, понад відведеної вам міри участі в будь-чиєму житті, ви автоматично не додали собі (а може, і комусь, хто в цьому щиро потребує), або на якомусь іншому відрізку вашому житті вам не вистачить зовсім трошки — саме тих даремно витрачених сил.
Будь-які відносини плідні, коли в них є обмін, взаємодія, щирість. Це парний танець. Але якщо ви почали відтоптувати один одному ноги до болю і крові, потрібно припинити цей танець і, залікувавши рани, почати новий красивий танець, можливо, з новим партнером. І так в будь-яких взаєминах — партнерських, сімейних, робочих.
Вчіться йти вчасно як в середині створеної ситуації, так і від самих ситуацій і обставин у своєму житті. Ви завжди знаєте цей момент: довіряйте собі, не вмовляйте себе, не обманюйте себе і не обманюйте інших.
Немає поганих людей, як би нам не хотілося про це посперечатися. Є люди, які відрізняються від нас. Бо істинний сенс цього дійства під сакральною назвою життя нам невідомий, але їм наповнене абсолютно все, що всередині і зовні, понад нашого розуміння і в його межах, одухотворене і неживе. І немає іншої відповідальності, крім як перед собою і один одним, але в першу чергу — перед собою.
Читайте також: Рoзріжте листочки алое надвоє і вичавіть сік. Втирайте рідину в корені волосся, і насoлоджуйтесь результатом
Все, що відбувається в нашому житті, все, що відбувається навколо нас і на далеких островах Еквадору, відбувається з нашого дозволу. Ми дозволили нашому життю бути таким, яким воно є, ми привели цей час змін в дію, ми зірвали важіль з тієї пружини, що вирвалася з усією стислій і нагнітання силою і б’ється тепер в конвyльсивно-хаотичному вільному польоті. Ми дозволили переважати сірим відтінкам в нашому житті, ми дозволили собі всього боятися, ми дозволили собі бути аутсайдерами в своєму житті.
Озирніться, можливо, прийшов час піти від цього. Неймовірно важко кинути все те, що пережило себе, і піти, хто б що про це не писав. Йти важко, але йти вчасно просто необхідно. Визрівайте всередині своєї нескінченності стільки, скільки вам необхідно, але — йдіть вчасно.
Ідіть вчасно від суджень і думок інших, оберніть погляд до себе. Де точка вашої опори? Адже тільки так ви можете перевернути весь світ. Не шукайте її в інших, іншому, іншій. Видам вам секрет — її там немає! Як немає щастя в комусь, якщо його немає у вас.
Ідіть вчасно від нав’язливих ілюзій і нав’язаних страхів, але продовжуйте спрямовуватися, продовжуйте мріяти, продовжуйте намагатися. Не бійтеся помилитися — адже це означає, що ви намагалися. Не бійтеся реакції інших людей, ви все одно не зможете її стовідсотково передбачити, поки не зробите задумане, а якщо зможете — тим більше страх безглуздий. Але у вас буде шанс вчасно піти. Так, саме піти і рухатися далі.
Ми розуміємо, коли у нас чогось немає, що нам хотілося б мати, коли нам чогось не дали, а ми чекали. Але ми ніколи не замислюємося про те, від чого нас вберегли, не давши нам бажане зараз.
Істина проста: все приходить вчасно, навіть чудеса. Тому йдіть вчасно, не затримуйте нікого. Тому що якщо ви затримуєтеся, сценарій життя вже переписується і для інших людей.