Галина Гера вже 20 років живе та працює в італійському місті Роверетто разом з родиною. Після 24 лютого її рідний дім в Україні в Добромилі перетворився на гуманітарний хаб і прилисток для переселенців.
«Зі мною син дорослий у Роверетто живе. І я як уявлю, що він міг бути там, десь в окопах спати, серце стискається. Бере жаль за кожного хлопця, якому доводиться це робити, щоб зберегти нашу країну. Я, як мама, не можу лишатись осторонь. Хочеться все віддати, аби трохи полегшити їх життя», – розповідає Галина виданню LMN.
За старшого, за «директора» Михайло Кравчук з Донеччини, який порається з речами.
«Галина жартома називає мене директором. Каже, як поїде і буде знову передавати, я маю тут всім завідувати, передавати волонтерам», – усміхається Михайло.
Речі італійці передають всякі, тому їх треба посортувати і з цим допомагає Марія Козак, яка теж працювала в Італії і теж з Добромильщини.
Теплі фліски відбирають для хлопців та дівчат на передовій, а дитячі речі підуть для дітей з Добромильського інтернату.
«Це так цікаво, Марія теж з Добромильщини, а до 24 лютого ми не знались зовсім. Я коли отримую від Марії фото хлопців з передової, дістаю шалене натхнення працювати. Коли бачу, що пацани там в порядку – розумію, що то все не дарма», – каже Галина.
З початку широкомасштабного вторгнення Галина переправила 42 буси з допомогою – одягом, продуктами, засобами особистої гігієни… Зараз вона зареєструвала разом з іншими українцями Асоціацію UCRAINE PER AMORE, щоб легально займатись збором допомоги в Італії.
«У чаті в нас є 150 українців. Наші люди, якщо чесно, завжди одні й ті самі допомагають. Важко лише бачити, що дехто забуває, що в нас війна. Чотири місяці ми мали спеціальне приміщення, яке слугувало складом. Зараз його забрали, то працюємо на домах. Приносять вже не в такій кількості. Також збираємо кошти, спілкуємось з Марією і купуємо все, що треба. Так одне за одним і всі мене підштовхнули до того, щоб відкрити Асоціацію. На оформлення всіх процесів пішло два місяці, але це відкриває нам багато перспектив», — каже Галина.
Італійці зараз допомагають менше, а спочатку передавали дуже багато різних речей, які волонтерка сортує і віддає в дитбудинки та вимушеним переселенцям і нужденним.
Деякі речі вони вирішили продати, влаштувавши «Ярмарку Добра», оскільки ці речі не годяться військовим, а потрібні продукти та інше, тому вони як оплату прийматимуть і продукти.
«То все або піде відразу на передову, або поїде в Нове Місто, де сушать борщові набори для наших воїнів. Чи в монастир наш, де ліплять пельмені чи енергетичні батончики. За гроші, виручені від цього ярмарку, придбаємо щось для наших захисників», — розповідає Галина.
Фото: колаж.