Дніпровський вокзал бачить багато людей. Які щодня втікають від російської окупації і беруть з собою найцінніше. Ця маленька бабуся приїхала в мало мобільному потязі, де її зустріли волонтери Ольга і Роман «Восток SOS». Їм вона розповіла, що їхала до знайомих в Дніпро, але вони виїхали за кордон, тому прихистити її нікому.
“Вона запитала, чи ми її не покинемо. А у нас є правило – жодна людина не залишається самотньою на платформі”, – розповідає Роман.
Жінку вирішили розмістити в Центрі тимчасового перебування маломобільних і людей з інвалідністю і всю дорогу до Центру вона питала: “Де моя водичка? Чи вона не пропала?”.
Волонтери запевняли, що все ціле і неушкоджене.
“Діточки, ця баклажка – цінніша за всі мої речі! Все хай пропаде, а це – збережіть мені! Це знаєте що? Це ж не просто так вода. Це свята вода з Авдіївки!”, – казала Ангеліна Олександрівна.
За декілька днів пані Ангеліна знову була на вокзалі зі своєю бутлею води, тепер вона їхала до Хмельницького, у заклад санаторного типу.
За матеріалами УП.