Софійка Гриців навчається у 2 класі Сваричівського ліцею, що на Рожнятівщині, а у вільний час шиє іграшки та продає аби назбирати кошти для армії.
“Моя волонтерська діяльність розпочалася з відео, де я побачила, що військові навіть не мають можливості помити голову, – розповідає Софія. – Це мене дуже зачепило і розчулило. От від тоді я і почала шукати спосіб, як допомогти нашим захисникам”, – каже дівчинка.
Дитина шукала способу як допомогти і вирішила шити іграшки, спочатку було важко, але мама допомогла.
“Працювати з ним спершу було нелегко, але тепер уже навчилася. Щиро хочу, щоб мої вироби приносили людям радість, а вилучені кошти принесли користь тим, хто нині захищає кордони України”, – акцентує дівчинка.
Отак сніговими, сердечка, метелики, собачки коти на фоні синьо-жовтого стягу ставали чиїмись талісманами та оберегами, а вилучені кошти – йшли на ЗСУ.
Дівчинка каже, що люди не жаліли коштів за вироби – її скринька завжди була повною. Тоді вона з мамою принесла до місцевої громадської організації “Намневсеодно» 10 тис. 410 грн. і впевнилася, що їх спрямують на закупівлю теплих курток.
Дитина на цьому не зупинилася і ще приходила виготовляти окопні свічки в цій організації.
За матеріалами «Галицький кореспондент»
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину