fbpx
«Херсон наш!» – замайоріло в стрічці новин і допис за дописом підтверджує, що нарешті наші ріднесенькі з нами!
Господи, очі не просихають, я не можу спокійно дивитися, як наші люди пережили це все і змогли зберегти той синьо-жовтий стяг, ту віру в Україну і дочекатися! Ми
І навчальний цент і волонтерський хаб – Теребовлянський академічний ліцей імені Ярослави Стецько працює на Перемогу
В ліцеї аж три волонтерських штаби: з виробництва енергетичних солодощів, плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок. А ще дітки приносять листи для військових та долучаються до волонтерства. –
Її розчулила історія, що військові не мають змоги помити голову і вона вирішила стати волонтеркою – історія другокласниці з Прикарпаття
Софійка Гриців навчається у 2 класі Сваричівського ліцею, що на Рожнятівщині, а у вільний час шиє іграшки та продає аби назбирати кошти для армії. “Моя волонтерська діяльність розпочалася
42 буси допомоги для українців і не збирається зупинятися – це добромильчанка Галина Гера
Галина Гера вже 20 років живе та працює в італійському місті Роверетто разом з родиною. Після 24 лютого її рідний дім в Україні в Добромилі перетворився на гуманітарний
Рідна вода – свята, – про бабусю з Авдіївки
Дніпровський вокзал бачить багато людей. Які щодня втікають від російської окупації і беруть з собою найцінніше. Ця маленька бабуся приїхала в мало мобільному потязі, де її зустріли волонтери
«А я все, що завгодно зроблю, землю гризтиму, але виживу і поїду додому», – історія вимушених переселенців
Можна сказати, що війну вона прийняла з полегкістю. Вона, Ірина, яка тільки в січні дізналася, що онко. Вона, мама, яка має на руках 42-річного сина Толіка, який має
«Зараз ми мріємо про неможливе – дуже хочемо, аби наш тато повернувся додому живим», – історія харківської родини
Дмитро, Анна та їх семирічний син Артем – щаслива родина в прекрасному українському місті Харків. Тепер Анна та семирічний Артем мріють прокинутися від цього “сну” і знову обійняти
Просив дістати зимові берці, а потім той дзвінок: «Прийміть наші щирі співчуття…» – пам’яті Сергія Гайдуцького
Сергій Гайдуцький в 13 років залишився круглим сиротою, а батько зник безвісти, коли він був ще малим. Жив з бабусею, а потім з двоюрідним братом. Вчився, мріяв, працював.
Після Бучі не міг сидіти вдома, як педагог не міг пережити того, що робить з дітьми війна і пішов на фронт
Олександр Сухоручко – вчитель фізкультури в Кропивницькому, проте з початку повномасштабного вторгнення активно волонтерив та збирав гроші для військових. Після звільнення Київської області, зрозумів для себе – робить
«Знаєте, це той випадок, коли щось погане можна використати на користь. От як 10 жовтня була ця тривога на 5 годин, то ми стільки роботи переробили!», – історія про допомогу, від серця і для порятунку життя
В франківському укритті тісно і понуро, проте, видно, тільки одна дівчина щаслива, що так багато людей в одному місці і не мають себе чим зайняти, окрім думок та

You cannot copy content of this page