fbpx
Україна
7 місяців на розкладачці в польському виставковому центрі

Це місце називають Модлінська за назвою вулиці, але це величезне приміщення «Глобал Експо», де замість виставок – 1800 українських біженців.

“Мою квартиру розбили, дім спалили, немає нічого – залишилася взагалі бомжом. У дітей те саме – уся рідня тепер без житла. Наше місто Попасна просто знищили”, – розповідає пані Валентина.

Її розкладачка покрита ковдрами та рушниками. А ряд в якому вона розміщена, пані Валентина називає «наша вулиця».

Приміщення велетенське і має імпровізовані загородження, немов власна кімната, проте все майно людей – навколо них, бо приміщення де можна зберігати речі – немає.

Пані Валентина вдова, а донька з онукою переїхали в Нідерланди. В червні жінка сюди подругу покликала, щоб не так сумно.

“Тут, звісно, вже звикли. А інший раз така туга нападе, що хочеться вити. Психолога пропонували, але що він мені скаже? Все життя накопичувати, щоб у старості мати своє, і раптом залишитися без нічого – це дуже страшно, дуже”, – каже Валентина.

Одяг, який на ній – і то їй дали, бо вона приїхала в тому, в чому була в підвалі. Каже, що в перші місяці поляки мішками приносили допомогу, а зараз вже запал спав і теплого одягу якраз і бракує.

Жінка розповідає, що потроху все спадає – вже немає наметів з безкоштовною їжею, безкоштовного проїзду, та й допомога від ООН в розмірі 700 злотих (5600 грн.) теж вже тільки літнім людям вже три місяці як не виплачується.

Валентина за таку допомогу купила собі одяг на ринку та нову валізу, з якою повернеться в Україну.

“Сподіваємося, ми тут не замерзнемо, і центр не закриють”, – каже Валентина.

Побоювання пані Валентини не даремні – такі великі центри дуже витратні взимку, коли потрібно їх чимось обігрівати, людей треба нагодувати, виплатити зарплати людям, які там працюють… Поляки побоюються, що коли атаки на енергетичну систему триватимуть, то ще більше українців будуть їхати в Польщу.

За матеріалами ВВС.

Фото: колаж.

You cannot copy content of this page