fbpx
Історії з життя
– Бач, який? На відпочинок хочеш? – дивиться на мене здивовано дружина, – Ати на нього заробив? Чому я повинна оплачувати твою поїздку? Я з подругою краще з’їжджу, а ти з сином і на дачі непогано час проведеш. Вистачить коштів?

У мене така от історія. Ми з дружиною прожили 10 років. Синові 7 років. Одружилися ще будучи студентами. Потім робота, накопичення капіталу. Слава Богу квартира у нас була. Моя, залишилася від діда, хороша трикімнатна в центрі міста. Так ось, дружина в декреті просиділа два роки, потім вийшла на роботу, вірніше влаштувалася.

Це було п’ять років тому. Влаштувалася в хорошу компанію. Власником компанії була жінка. Вона і була її шефом. Моя дружина комунікабельна і працездатна. Одразу стала добре заробляти. Більше ніж я, рази в два іноді з преміями навіть в три рази. Ні, я не ревнував і не виходив з себе, як деякі чоловіки. Але я теж не був дармоїдом. Просто там, де я працював у мене перспектив стрибнути вище не було.

Я дружину підтримав і жодного разу, як вже сказав, їй якісь претензії не висловлював. По дому один одному допомагали. З дитиною нам добре допомагала теща. Вона не так далеко жила від нас. З тещею у мене теж рівні стосунки. Все було нормально. Ми разом їздили у відпустку. Хоча відразу скажу, що відпустка практично була за її рахунок, так як моя зарплата йшла на комуналку, на продукти та інше.

Але через два роки роботи дружину стала змінюватися, не в кращу сторону. Мені почала висловлювати, що я мало заробляю. Можливо вона і була права. Потім стало ще гірше. Коли синові виповнилося чотири роки вона вперше поїхала у відпустку одна. До моря. Вірніше, не одна, а з подружкою з роботи. На моє запитання, а як же я – відповіла, що я на поїздку до моря не заробив. Я тоді промовчав. З сином їздив на дачу до своїх батьків. Вислухав від них дуже багато неприємного. Батько мені прямо сказав, що твоя жінка поїхала розважатися, тому причіп в моїй особі був їй не потрібен.

Коли повернулась, спробував поговорити. Але вона заявила, що у неї там нічого не було і вона любить тільки мене. Чи була зрада? Я не знаю, доказів немає. Я повірив їй, але осад залишився. Поганий такий.

На наступний рік, повторилося те ж саме. Вона знову поїхала з подружкою, тільки вже в інше місце. Доказів того, що вона мені зраджувала там у мене немає. Але на душі було важко.

І ось трохи більше року тому, фірма, де вона працювала, збанкрутіла. Дружина втратила роботу. Зараз влаштувалася, але отримує мало. І то, там працює на пташиних правах. А ось у мене ситуація кардинально змінилася. Я хороший програміст і мене переманили до себе конкуренти, одним словом я зараз отримую в чотири рази більше ніж на колишній роботі.

І в цей рік я вирішив з’їздити у відпустку. Не один. З моєї роботи їдуть ще три людини – двоє моїх товаришів по службі, один взяв з собою дружину. Їхати ми на Кіпр, кордон відкрили. Там віллу біля моря винайняли. Давно мріяв. Але їду один. Дружина, коли дізналася, влаштувала неприємну сцену.

Але я пам’ятаю її слова, сказані колись мені і тому просто їй, сказав – ти не заробила на поїздку. Я люблю її досі, але отого ставлення і її вчинків забути просто не можу.

Вона сказала, що подає на розлучення. Я відповів – вперед і з піснею. Майно поділимо. А квартира моя. Вона замовкла, більше мені з приводу розлучення не заїкалася.

Я поїду на Кіпр, поїду один. Без неї.

Ось тільки не знаю, приїду вона буде чи ні.

Все ж неприємний осад від її поїздок у мене залишився. Нічого з цим вдіяти не можу. Але я їй не висловлюю претензій і не діймаю цим.

А вона про свої поїздки мовчить, не нагадує. Навіть фото свої з цих поїздок кудись або сховала, або видалила. Я її запитав один раз, вона відповіла, щоб мене не дратувати. Ось і не знаю, чи можна їй взагалі більше довіряти.

Мені не шкода грошей, щоб оплатити її поїздку. Але не хочу. Може з часом пройде. Маю велику надію, все ж люблю її і син у нас. А може і не пройде.

Мама просить бути мудрішим, а я от просто не можу.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page