Історії з життя
Упевнена, для людей мого віку (а я розміняла вже дев’ятий десяток) тепле щире слово — найцінніший скарб. Бо кому, як не нам, знати, як важко бути самотнім. І
– Я до невістки, Галини, ставилася завжди з усією душею! – розповідає п’ятидесятисемирічна Ольга Федорівна. – З дитиною їм допомагала часто – у Галини проблеми після появи малюка
Коли Марія чекала третю дитину, її чоловік Павло був упевнений: буде син, адже дві доньки в них уже були. От тільки материне серце віщувало ще одну донечку. Проте
Розмірковуючи про сімейні стосунки, нагадаю приказку «Вчи дитину змалечку». Як про неї слід піклуватися з перших днів народження, так і про родинне щастя треба дбати з перших кроків
Мені, може, й гріх скаржитися на жіночу долю. Хто знає мою родину, впевнений, що у ній все благополучно. Вийшла заміж із любові (було це понад десять років тому),
— Я зрозумів, що помилився. Я не готовий. Все складно. – записка випала з рук нареченої. А до господи почали збиратись перші гості Ксенія вже довгий час зустрічалася
– Заміж виходь, – радили друзі, – не можна одній, не проживеш на пенсію. І знайомили Іру з різними кандидатами, які викликали у неї тільки одне почуття –
Швидше за все ви знайомі хоча б з однією роботою Альбрехта Дюрера У 15 столітті в маленькому селі недалеко від Нюрнберга жила сім’я, в якій було вісімнадцять дітей.
Галина Василівна стулила міцніше повіки. Закликала сон, а він не йшов, ніби навмисне обминав її кімнату. Тільки спогади лізли у голову, визирали з усіх кутків, з теплої вовняної
Коли в їхній клас увійшла Ліза, то Дімка відчув, що в його житті наче все враз заграло різнобарвними фарбами. Висока, струнка, з довгим волоссям, яке спадало майже до