Історії з життя
Літо поволі добігало до обрію. Вже відчувався солодкий дух ранньої осені. То тут, то там у садах важко гупали достиглі яблука, скрипіли і зітхали під вагою плоду дорідні
— Люди, що ж я накоїла! Яка я була нерозумна, повірила в казки! Ну, навіщо мені цей журавель в небі знадобився ?! Теж мені – неземна любов! Потрібно
Стояла під яблунею, що от-от вкриється ніжним цвітом, бо бруньки налились живодайним соком, і вдивлялась у неозору далечінь. Обрій неба яснів вранішнім сонцем. Світло було на душі і
Наші з чоловіком рідні є власниками п’яти квартир. На кожного припадає більше однієї квартири. Після того, як бабусі не стало, мама з татом хотіли віддати мені її дім,
Їхня зустріч була несподіваною. Ольга зайшла до улюбленої кав’ярні. До кінця обідньої перерви ще було майже сорок хвилин, тож часом вона володіла сповна. Дівчина скинула коротеньку шкіряну куртку
Того року Матвій вирішив провести літню відпустку в Україні. Швидкісним потягом він мчав подалі від щоденних клопотів робочих буднів молодого слідчого, від статистики, від постійних вологих вітрів. Він
– Любцю, давай візьмемо ту дівчинку Свєту. – Ні, мені більше Надюша до душі, дивись вона весь час з книжками сидить, хочу розумну дочку – відповіла жінка. Я
— А тепер слухай сюди, чоловіче. І я не жартую! Або розлучаємось, або ноги твоєї доньки в нашому домі не буде. Я не дозволю, аби ще раз повторилась
Нелегка доля судилася Валентинові Прачеві із села Хотешів. П’ять років минуло відтоді, як його молода дружина Жанна у двадцятип’ятирічному віці відійшла у вічність (подружжя прожило спільно лише п’ять
Галина працювала за двох, потім бігла до магазину і поспішала додому обслужити Сергія. Всі ці роки її підтримувала думка: він одужає, знову знайде роботу, вони одружаться і обов’язково