Історії з життя
То було не було перше побачення, ми вже місяці три зустрічалися з Денисом, цього разу вирішили піти на каток, це було вперше, що у нього, що у мене,
Я вийшла заміж в Одесу, там вчилася і там зустріла свого Толика. Жили ми добре, спочатку в гуртожитку, а далі нам дали квартиру однокімнатну. Ми дуже тішилися тому,
– Що ти мені дотепер молодість згадуєш?, – каже він мені, – Скільки років минуло, а ти забути не можеш. І от я стала ні в сих, ні
Моя донька ще молода жінка, але вже махнула на своє особисте життя рукою, мовляв, кому я треба з донькою. Але найбільше, що вона не хоче більше ніякого чоловіка.
Скажу спочатку, що я жила геть не в цій крихітній квартирі, а в великій трикімнатній в центрі міста, дали нам її з чоловіком за його посаду, там все
Я живу з мамою на першому поверсі, мама вже пенсіонерка, у неї завжди під вікнами ціла клумба, все цвіте від ранньої весни до пізньої осені. Я самотня, не
Я давно не вірила в казки. Життя навчило мене, що чим більше віриш у щось світле і добре, тим болючіше розчаровуватися. Можливо, це лише захисний механізм — не
Я вже розмріялася прохолодного осіннього надвечір’я зручно вмоститися на дивані, загорнутися в плед і помандрувати з героями мого улюбленого роману до омріяної країни Щастя. Нещодавно я познайомилася з
Отож, я Сашу зустріла в студентській їдальні, йому не вистачало розрахуватися і він якось так розгублено кліпав очима, немов не розумів, де ж гроші ділися. Я позичила йому
Я ж стояла і мало не плескала в долоні, бо хтось би чужий таку сцену побачив, то би й пожалів матір маленької дитини. Тільки тут були два великі