fbpx
Мирослава вже не чула доньчиних слів. Обличчя її паленіло, серце, здавалося, ось-ось вискочить з грудей. «Антон? Ти кажеш, його звати Антон? Може, доню, ти ще й знаєш ім’я його матері?»
Огорнена благовісною церковною тишею, Уляна заклякла перед іконою Христа. Служба Божа закінчилася годину тому, а вона не поспішала додому: тут, у стінах святого храму, душевно розписаного сумирними ликами
Котрогось дня у двері палати постукали непрохані гості. І яким же було здивування тітоньки – до неї завітали сільський голова і далека родичка.
Тітка Анеля кликала на допомогу. Її голос то раптово обривався і його швидко поглинали дністрові хвилі, то знову виривався з грудей. Довкіл нікого – навіть старезні верби над
Одного дня, сумуючи за своїм нареченим, Настя відкрила Фейсбук – і очманіла. На Вадиковій сторінці побачила фото, де її щасливий наречений пригортав іншу щасливу наречену! Ще й підпис
Серед ночі дзенькнув мобільний. Алла спросоння аж затремтіла – так боялася несподіваних нічних дзвінків. Тремтячими руками схопила телефон. Глип – повідомлення від дочки. Відкрила – і аж завищала
Від свекрухи залишилася однокімнатна квартира з прописаним в ній Славіком, невеличка, мабуть, накопичена з величезними труднощами, сума грошей в кілька десятків тисяч гривень, і, власне, абсолютно непристосований до життя Славік, про якого Лариса обіцяла дбати
Свекруха моєї знайомої, Лариси, відійшла у засвіти зовсім недавно і досить несподівано, всі близькі пережили це дуже складно і ще не оговталися. Чомусь всім здавалося, що ця мила,
Є у мене подруга Свєта, яка до 40 років чотири рази офіційно виходила заміж. Красива, смілива. Чоловіки голову втрачали. Найцікавіше, що в кожному шлюбі була пристрасна любов і з’являлася дитина. Зараз розкажу
Чоловік перший. Хлопчина служив поруч, а Світланка бігала до нього на побачення. Служба була – позаздриш. Дерев’яний будиночок в лісі, десяток свиней в сараї, перевірка раз в тиждень
Вчора він випадково підслухав розмову Люби з якимсь чоловіком. «Йому уже багацько років, і не чує, про що ми розмовляємо – спить, аж похрапує. Не хвилюйся, коханий», – засміялася Люба у слухавку. Тарас ніби прикипів до канапи
Тарас Семенович весь день прискіпувався до працівників своєї фірми, хоча й добре розумів, що був неправий. Однак, на душі було так кепсько, що не знав, де себе подіти.
Олеся була вдовицею. Її перший чоловік був «гулякою», хоча вона його сильно кохала, та прощала подружню невірність аж сім років
Її улюблені квіти – ромашки. Ото, як тільки десь побачить, що продають, зразу ж купить Олеся для себе букетик, поставить на стіл і милується. Так, наче в дитинство
— Доню, одумайся! – благала мати, – Те, що він тобі пропонує чистої води афера, і саме ти залишишся без нічого. – Тамара Василівна бачила, що донька слухає, але ні словечка не чує і розуміти не хоче, – Гаразд, – резюмувала різко, – коли залишишся з дитиною без копійки і даху над головою, до мене повертатись не смій. Віднині ти не моя дитина
— Доню, одумайся! – благала мати, – Те, що він тобі пропонує чистої води афера, і саме ти залишишся без нічого. – Тамара Василівна бачила, що донька слухає,
Олена у поліклініку соромилася йти. Скажуть: знайшла коли заводити дитя. Утім шила, як мовиться, в мішку не втаїш.
Уже третій тиждень Олена в інтернаті. І лише сьогодні вона помітила цю жінку. Серце тьохнуло, гепнулося у п’яти, піднялося у голову, так і не ставши на місце. Невже
У моєму шлюбі драбину тримала я. Незважаючи на те, що в момент знайомства у нас були рівні зарплати і рівносильно високі посади, чомусь так відразу завелося, що розумний і талановитий у нас — чоловік. А я — дружина генія
Якось я почула таку фразу: У парі одна людина повинна лізти до зірок, а інша — тримати драбину. У моєму шлюбі драбину тримала я. Незважаючи на те, що

You cannot copy content of this page