fbpx
Історії з життя
Чоловік взяв телефон дружини і побачив листування. Ні, він не стежив. Йому в голову не приходило, що його сорокарічна Лідія може кимось захопитися

Він просто через якусь потребу взяв телефон і побачив повідомлення.

Ця Лідія листувалася з колегою, з чоловіком з іншого відділу.

Чоловік був розлючений і ошелешений. Ніжне листування і якісь недолугі смайлики, сердечка і все таке.

Дружина клялася, що нічого не було. Та й листування це доводило побічно; звернення на «ви» і ніякого натяку на зустрічі поза роботою. Але присутні ніжні слова: «сонце», «моя королево» і «красуне».

Ось через ці слова жінка і листувалася з стороннім чоловіком – вдома вона цих слів ніколи не чула. Чоловік називав її «Лідія» або взагалі ніяк не називав. І без цього все зрозуміло. Це його дружина Лідія. Які ще потрібні солоденькі слова?

Вона що, нерозумна, чи що? Спокусилася на солодкі слівця і майже зрадила чоловіка? Це чоловік так говорив.

А мені згадалася одна сім’я; я їх бачила на телебаченні давним-давно. Чоловік і дружина дотримувалися якихось традицій в харчуванні і не давали дітям нічого шкідливого. Солодкого. Двоє діточок з народження не куштували солодкого.

Ні цукерок, ні мармеладу, ні навіть повидла. У вигляді рідкісного задоволення їм давали саморобні цукерки з овочів і фруктів. З фруктів тоді були тільки яблука в продажу. І з моркви і яблук батьки ліпили такі грудки – ніби як цукерки. І дітей зрідка балували. Два рази на рік.

Так ось, батьки не бачили, а дітлахи на знімальному майданчику всіляко випрошували цукерки і шоколадки у дорослих; як професійні жебраки.

Це поки передачу знімали про цю здорову сім’ю. І жадібно ці цукерки їли потайки. Навіть фантики облизували. Аж тремтіли від насолоди ці бідні діти, яких годували вареною картоплею і корисними огірками.

Якщо не давати солодкого ніколи, а годувати корисними продуктами, солодкого буде дуже хотітися. І за цукерку дитина буде готова довіритися чужій людині.

А дорослий – за ласкаве слово і добрий погляд. За смайлик, за сердечко, за жалюгідну квіточку і банальний комплімент. Поки “батьки”  не бачать.

Без солодкого людина хиріє і тьмяніє. Втрачає радість. І може піти за тим, хто заманює його цукеркою або банкою персикового компоту – в глибині душі солодкого хочеться всім дітям. І дорослим теж…

Автор – Анна Kір’янова(психолог).

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook