Не успішними емігрантами. Не успішними біженцями, а успішними українськими підприємцями.
З одного боку. Інше законодавство. Інша культура. Інші традиції. Інші звички. Інша мова.
З іншого. Все це саме не заважало міжнародним компаніям і підприємцям з усього світу відкривати тут в Україні свої філіали і виробництва – тут торгувати, тут заробляти і бути тут успішними. Так чому це повинно заважати нам – стати успішними там.
Друзі, ви взагалі вдумайтесь скільки всього ми – підприємці, прожили і пережили за 30 років нашої незалежності. Фінансова криза 1998-99. Революція 2004-05. Фінансова криза 2008-09. Революція 2013-2014. Військова агресія і анексія 2014. Kовід 2019-2022. Війна 2022.
Кожного разу. Як тільки ти піднімаєш нарешті голову і починаєш думати про бутерброд з ікрою – хоп і фінансова криза ставить тебе на коліна. Ти встаєш, стряхуєш пил і починаєш знову фігачити щодуху і знову на горизонті з’являється ікра – хоп і світ закривається на карантин.
Ти зціпивши зуби переживаєш і це лихо, починаєш тільки тобі одному відомий шлях від збереження до відновлення – хоп і в черговий раз на голову падає безумний сусід.
Я просто не знаю. В якій ще країні Європи, підприємці за останні 30 років пережили таку кількість потрясінь як українці.
Ми швидкі. Ми працьовиті. Ми стресостійкі. Ми навчені не падати спотикаючися, а падаючи – підніматися знову і знову.
Тому зараз. Я радію кожній новині де українські підприємці звітують про старт експансії українських брендів, українських франшиз і українських бізнесів по світу.
Сьогодні. Ми відкрили наш 46-й магазин в Ужгороді – вже 5 новий магазин за останні пів року. Рішення прийнято. Від сьогодні. Одночасно з подальшим розширенням по Україні, ми починаємо нашу експансію в Європу.
Хочу дати роботу українським підрядникам. Хочу продавати товари українського виробництва в Європі Хочу повертати валютну виручку від експорту в Україну. Я точно знаю – ми нічим не гірші.
Редаг. – intermarium. Пост – Олексій Давиденко.
