Івано-франківські піхотинці можуть похвалитися винятковим медпунктом на передовій, який їм забезпечив хірург на позивний «Медик», що й є начальником цього медпункту.
Шлях у 6 років навчання медуніверу, 3 роки спеціалізації на інтернатурі, кілька років на кафедрі і, разом з тим, 8 років черговим хірургом у клініці швидкої допомоги на Івано-Франківщині, вилився у дуже скрупульозний підхід до своєї місії на передовій.
«Медик» створив навколо себе кваліфіковану команду франківських медиків і за допомогою благодійників та волонтерів створити повноцінний стабілізаційно-евакуаційний медичний заклад.
У цих приміщеннях біля кожної кушетки стоять столи зі всіма засобами для екстреної допомоги пораненим, тому команда здатна стабілізувати важких поранених за лічені 7-10 золотих хвилин: “Наш великий плюс – усі лікарі мають великий професійний досвід, кілька з них мають вищу медичну категорію, – розповідає Медик. – Тобто ми вміємо не тільки надавати екстрену допомогу, а й лікувати. А вже тут ми опанували так звану медичну розвідку, навчилися вибудовувати ефективні маршрути вивозу поранених із передової та після стабілізації евакуйовувати у стаціонарні лікувальні заклади”.
Щоб зберегти ці «золоті хвилини» лікар тренує і самих військових.
“Хлопців та дівчат на моє прохання навчають навіть реаніматологи, тому що будь-яка помилка під час невідкладної допомоги зробить усі інші речі бездієвими, людина загине”, – акцентує «Медик».
Окрема гордість – волонтерський позашляховик, що може за раз вивезти кілька поранених і мчати з великою швидкістю.
“Був цікавий випадок, − продовжує розповідь Медик. – Не буду уточнювати, скільки саме було поранених. Але коли ми примчали до місця обстрілу, першим нас зустрів наш силач, назвемо його Геркулес. Його привалило стіною розбомбленого будинку. Й він, прийшовши до тями, відкинув її убік, з перебитою гомілкою вибрався до нас із палаючих руїн, чемно так привітався й показав, де інші постраждалі. А ще двоє контужених не в адекватному стані після травми ще й гасили пожежу, доки ми їх не затягнули в автівку. Ну як заради таких людей не піти на все?..”.
За матеріалами АрміяІнформ.
Фото: колаж.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину