— Як ти думаєш, скільки має коштувати подарунок на ювілей?
Після того, як дядько вказав їм на двері, через «надто маленьку суму» подібні питання Катя ставила всім своїм друзям та знайомим, щоб дізнатися про їхню думку.
— Я думаю, що всі мають різні фінансові можливості. Якщо, скажімо, у мене було б дуже багато грошей, то я міг би купити людині будь-який подарунок. Хоч машину. І це було не б проблемою. Або ж подарував би грішми. Тільки справді багато.
— Теоретично, — наполягала Катя, — А насправді? Ось що б ти купив? Чи скільки грошей подарував?
— Щось, що подобається тій людині. На суму десь приблизно 50-100 доларів.
Катя теж так вважала.
— Про що розмова? — Підійшла інша колега, — Про подарунки?
— Ага, — відповів Денис.
— Мені цікаво, скільки має коштувати подарунок на ювілей.
— Ну, десь тисячу гривень, — одразу ж сказала жінка, — Хоча… Якщо це мама, тато… чи сестра, припустимо, то можна купити щось дорожче. Залежно від ситуації.
У колективі розпочалося обговорення. Катя просто слухала, а потім взагалі вирішила вийти на кілька хвилин, щоб прогулятися. Хоча б порожнім коридором.
На минулих вихідних у неї вийшла вкрай неприємна ситуація з подарунком. Вони з чоловіком поїхали до його дядька. Подарували грошима, бо не знали, що саме йому потрібне. 100 доларів. Думали, що цього буде достатньо, але дядько, який одразу ж перевірив усі подарунки, влаштував концерт:
– Тут половина тих, хто подарував мені 2000 гривень і менше. Це ось так ви до мене ставитесь?
Багато хто образився і пішов. Катю із чоловіком практично виставили за двері, сказавши, що не чекали такого від племінника. Чоловік взагалі не знав, що відповісти. Вже вдома вони зрозуміли — дядько завжди таким був.
Взагалі для Каті це було знайомство із сім’єю Микити. Його батьків вона вже знала, а от решти – ні. Аж тут з’явилася чудова нагода зустрітися і поспілкуватися.
Поспілкувалися.
— Мені здавалося, що це нормально для подарунка… — казав Микита, — Невже ні?
Ось тому Катя і почала у всіх питати, вона теж тепер сумнівалася. Але, як з’ясувалося, всі вважають таку суму цілком прийнятною, багатьох навіть влаштувала б значно менша сума.
— Мені ось подруга подарувала набір, — вже брала участь у розмові начальниця, — гривень за 300, мабуть. Постійно повторювала, що подарунок не дуже, але грошей немає. Але ж я запрошувала її не заради подарунка. Так, звичайно, завжди щось дарують, але встановлювати певну суму – це не нормально.
— У всіх свої можливості, — підтримували решта.
Катя не стала в подробицях розповідати, що сталося, але колеги зрозуміли, що було щось не так з подарунком.
Увечері Микита пояснив:
— Ти уявляєш, дядько з новою дружиною хотіли полетіти на відпочинок. Думали, що куплять путівки за ті гроші, які йому подарують на ювілей. Одразу почали рахувати подаровані кошти. А їх виявилося недостатньо, тому дядько і образився.
— А як ти дізнався?
— Мама сьогодні зателефонувала, сказала, щоб я про це навіть не турбувався. У них там і досі точаться активні дискусії.
Фото ілюстативне.
