На останніх місяцях моя зовиця (молодша сестра мого чоловіка) Оля і її чоловік Валерій переїхали жити до моїх свекра і свекрухи. У батьків маленька трикімнатна квартира в п’ятиповерхівці на другому поверсі. В одній кімнаті поселили молодих, в інший стали жити мама і старша сестра Олі Марина. А в третій найменшій кімнаті поселили главу сімейства пенсіонера Миколи Олександровича. Так як батько дуже голосно хропе, то його якраз і відселили в найдальшу непрохідну кімнату.
Спочатку все було прекрасно: всі спілкувалися між собою і жили тихо і мирно великою родиною. Потім Ольга подарувала чоловіку доньку і в будинку з’явилася маленька дитина. Бабуся і дідусь обожнювали у внучку. У той же час, вони стали помічати, що зять все менше і менше спілкується з ними. А в якийсь момент молоде сімейство стало навіть чай пити окремо. Мама Олі дуже переживала з цього приводу.
Відносини з зятем не складались зовсім. Мама Ольги була впевнена, що саме він і впливає так на їхню доньку. Мовляв, саме він вигадав полиці в холодильнику розділити і бюджет окремий мати. Саме з його легкої руки у ванній з’явився графік користування пралкою і душем.
Оля нічого зробити не могла: адже за її словами вона ж «за чоловіком». Значить він годувальник, гарант її безпеки і глава їх родини, а значить його треба слухатися у всьому.
Влітку пенсіонери з радістю поїхали пожити на дачу, залишивши квартиру в розпорядження молодих. Старша сестра теж поїхала до свого молодого чоловіка. А ось, коли батьки повернулися через три місяці, то вони не впізнали свою квартиру: в ванні оселилася цвіль, квіти засохли, а кімната Олександра Миколайовича була схожа на склад забутих речей.
Олександр Миколайович не витримав і акуратно попросив прибрати з його кімнати весь цей скарб. На що Валерій сказав, що ви і так живете на дачі, а їм виділили зовсім маленьку кімнату. Місця немає для зберігання всього, що потрібно. Олександр Миколайович не вгамовувався, аргументуючи тим, що є гараж і в ньому можна зберігати частину речей. Зять сказав, що їх там можуть вкрасти. Та й взагалі старше покоління «могло б і допомагати молодим не повертаючись з дачі».
— Батьки завжди повинні допомагати дітям. Ви і так 2 пенсії отримуєте з дружиною – куди вам її витрачати. А те, що речі у вашій кімнаті лежать – так віддайте її нам. Навіщо вам своя кімната – ви на дачі мінімум 7 місяців живете. Як-небудь і в одній проживете, – ось так Валерій зустрів тестя.
Тесть не витримав, і переніс усі речі в кімнату молодих. Зірвав зі стіни графік і попросив звільнити дім напротязі двох діб.
Учора дзвонила нам Ольга. До нас просилась на “пожити”. Каже, що геть батьки не дають їм спокою. Божилась, що побудуть місяць, доки грошенят на оренду не заробить. Чоловік мій її шкодує і просить мене їх прийняти, а от я задумалась, ох і задумалась.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
