Моя історія звичайно ж не нова, але буду вдячна всім, хто мене вислухає.
У мене з дитинства до дітей душа не лежить, особливо до чужих. Милі, але немає у мене цього материнського інстинкту і все тут! Не вважаю себе через це інакшою, це ж моє особисте рішення. Всі три рази побувавши заміжньою, я була чесна зі своїми обранцями. Я практично відразу говорила їм, що не хочу мати дітей і ніколи не захочу. Але кожне моє заміжжя закінчувалося зобов’язаннями, які на мене покладали родичі того чи іншого чоловіка. Вони наполягали на тому, що поява дітей це призначення жінки. Що якщо так як я, вирішать всі жінки: то невдовзі зникне весь рід людський.
Колись ще моя прабабуся говорила, що до народження дитини потрібно бути готовою не тільки фізично, а й морально. На думку мудрої прабабусі, дитина повинна бути обов’язково бажаною в сім’ї інакше ні малюк, ні його батьки, не будуть щасливі. У період першого шлюбу я прагнула на початку закінчити навчання і отримати професію. У другому шлюбі я прагнула до придбання власного житла і розвитку бізнесу. Я не маю нічого проти чоловіків, просто не люблю залежати від них. Моїх принципів чоловіки довго не витримували і, за рік-два, позбавлялися від шлюбних уз, незважаючи на почуття, в яких зізнавались.
Мій третій шлюб я могла б назвати вдалим, якби не постійна і щосекундна присутність свекрухи в нашому житті. Мій чоловік – мудрий чоловік. Але ним повністю керує мама! Ця жінка має на сина настільки великий вплив, що я дивуюся як він без її присутносні робив мені пропозицію? Свекруха керувала навіть думками свого сина. Мої думки вона теж намагалася кроїти під свій розмір, образно кажучи. Але я з перших днів дала їй зрозуміти, що це їй не вдасться. А чоловіка свого я рятувала від постійного материнського впливу. Адже через її опіку він багато чого сам не вмів і, я б навіть сказала, не міг. Він її питав скільки хвилин варити яйця. Він, перед виходом на вулицю, питав погоду у мами, не довіряючи градуснику який висить за вікном!
Мені добре в його компанії, я люблю його і витратила не один рік, щоб повернути його сіру речовину так виплекану маминими порадами до нормального стану. Коли мені вдалося повернути його до нормального стану, відносини зі свекрухою зіпсувались.
Завела моя нова родичка платівку про те, що ми вже не молоді і пора подумати про потомство, і продовження її роду. Хоча я, як і в попередніх відносинах, відразу поставила чоловіка і свекруху до відома про своє рішення не мати нащадків. Коли я сказала, що хочу залишитися своє прізвище після реєстрації шлюбу, свекруха погодилася. Але на церемонії одруження довго і голосно обурювалася, що я нехтую прізвищем її сина.
Без її участі, смішно сказати, я не те що постільну білизну не могла купити, але навіть і чоловікові обираючи речі, я повинна була з нею радитися! У неї ж досвід, вона ж мудра, а я юна 34-річна в цих питаннях, на її думку. Вона не брала до уваги те, що я сама на себе заробляю з 18-ти років.
Хоча чоловік кілька разів заводив розмову на дитячу тему, я відповідала йому різко: «Я попереджала і ти знав на що йшов. Хочеш бути батьком, розлучайся і шукай собі іншу жінку. Я не стану матір’ю твоїх дітей ». Кохання чоловіка до мене виявилася сильнішим, ніж його бажання мати дітей.
Зрештою, ми мусили продати житло, яке я так довго заробляла і “переїхати” у інше місто, адже життя разом у такому форматі, який ми мали наразі було просто не можливим.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – зааборонеено.
Головна картинка – pexels.
