Неможливо дивитися ці світлини без сліз. Українки і українці на Харківщині зустрічають українських військових, які звільнили їх від російської окупації.
Балаклія. Сьогодні. Щастя і надії на перемогу. Яка неодмінно буде.
Українці у соціальних мережах не можуть натішитися новиною і всіляко підтримують наших захисників у коментарях:
“Україна – це Україна!!!! Сльози гордості за наших воїнів!!! Ви найкращі!!!! Хай Вас Бог береже!!!”, – радіє Ольга Сугоняко.
“Слава Героям України ! Радіємо зі сльозами за вас, рідні наші, визволителі! Божого захисту вам і перемоги!”, – тішиться Людмила Карпенко.
“Сльози радості .Слава ЗСУ! Слава незрадливому мужньому народу. Слава кожному захиснику і доземний уклін!”, – захоплюється Неля Підгурець.
“Дай, Боже, швидкої перемоги Україні! Дай, Боже, сили та здоров’я українським воїнам!” – бажає Олександр Морозов.
Фото: скрін.
09/08/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся