73-річна Марія Дручків з прикарпатського села Прокурава в’яже шкарпетки для українських військових – з квіточками для дівчат і однотонні для хлопців. Шкарпетки не лише гарні, але й міцні, бо й для себе такі плете.
“Є тут і мохер, і шерсть — такі м’якенькі, — говорить Марія Дручків. — Будуть носитися. Додаю до шерсті просту нитку і воно тримає. А я і сама ходжу в капцях”, – і показує на шкарпетки, які на Гуцульщині називають капці.
Рукоділля – то хобі з дитинства, вона й вишиває та плете. Для своїх виробів використовує речі. Які вже не носить.
“Це була якась шапка, я розпустила і вийшли такі капці. Тут теж з якогось светрика зв’язала. Це такі светрики не знищені. А був файний светрик, файний, просто маленький, дитячий, вже ніхто не носить”, — розповідає Марія Дручків Суспільному.
Жінка вже виплела 10 пар та передала місцевій волонтерці Ользі Гарасим’юк, яка повезла їх на передову.
“Люди передають гроші на армію. А в мене пенсія — не дуже велика. І я думаю, хоч цим допоможу. Та й в’яжу, щоб хоч трохи допомогти, чим можу”, — зізнається жінка.
Марія каже, що планує й далі в’язати, бо так і заспокоюється і допомагає захисникам.
“Я, коли в’яжу, — заспокоююся. Собі сидиш, в’яжеш, немає чим хвилюватися. А тепер є багато чим перейматися. Ще б щось десь знайшла, то, може, доплету більше і передам на фронт. Хай хлопці носять і здорові будуть. А що робити, як такий час настав. Але сподіваємося, що ми дочекаємося перемоги”, — каже Марія Дручків.
Фото: колаж.