fbpx
Історії з життя
—  Максимчику, ну пробач! – щебече в трубку Юля, – Розгубилась я тоді, зрозумій! Не змогла тебе підтримати, але ж я все вже зрозуміла. Давай знову разом жити. Все буде, як колись. Ну невже ти сім’ю нашу через одну єдину помилочку зруйнуєш?

—  Максимчику, ну пробач! – щебече в трубку Юля, – Розгубилась я тоді, зрозумій! Не змогла тебе підтримати, але ж я все вже зрозуміла. Давай знову разом жити. Все буде, як колись. Ну невже ти сім’ю нашу через одну єдину помилочку зруйнуєш?

Ми жили удвох з мамою, батько пішов з сім’ї, коли мені виповнилося 4 роки. У мене не було дорогого одягу та іграшок, але я завжди був ситий і не обділений увагою. Мама багато працювала і ще брала роботу додому, що б ми ні в чому не мали потреби. І в 15 років, потай від мами, я почав підробляти: то машину комусь помию, то будинок приберу, то на городі допоможу. За це отримував невеликі гроші або продукти. У 18 років влаштувався на роботу – робив меблі. Спочатку допомагав: приносив інструменти, тканину, матеріали. Через два роки повністю навчився і вже сам робив столи, шафи, тумбочки і так далі. Іноді я робив меблі на дому і за це отримував непогані гроші.

Через кілька років накопичив грошей, придбав невелику ділянку у селі і разом з напарником почали самі виготовляти меблі. Спочатку було не просто – робили все в гаражі і інструменти не всі були, але ми прекрасно знали, що працюємо на перспективу, тому не жалілись а працювали забуваючи спати і їсти. З кожним роком замовлень було все більше. З другом ми на той момент уже мали різні погляди на майбутнє, тому наші шляхи розійшлись. Я залишився сам, найняв людей, розширював територію і будівлю. І ось до тридцяти років у мене вже була своя фірма по виготовленню меблів, я повністю забезпечував себе і маму, побудував будинок і купив машину.

Я завжди був чимось зайнятий, і часу на знайомства і створення сім’ї у мене не було. І ось в 32 роки вирішив – пора одружитися. Взяв відпустку і вирушив у пошуки майбутньої нареченої. Зайшовши в кафе почав поглядом шукати «її». І ось мені сподобалася дівчина в білому платті, що сидить біля вікна. Я замовив дві чашки кави і підійшов знайомитися. Дівчину звали Юля, вона була не проти познайомитися ближче. І ось розговорившись, зрозумів, дівчина мені підходить. Через місяць ми почали зустрічатися, ходили по ресторанах, я купував їй дорогий одяг і прикраси.

Через півроку я зробив їй пропозицію. Ми зіграли шикарне весілля, Юля була в захваті від торжества. Після ми поїхали в медовий місяць до Туреччини. Приїхавши додому, Юля всіляко намагалася мені догодити: зустрічала з роботи, готувала смачну вечерю, підтримувала порядок в домі. Я завжди намагався зробити все для коханої жінки: давав грошей на манікюр, зачіску, одяг, водив її в кіно, ресторан, дарував дорогі подарунки. Все, про що мріяла Юля, я втілював в життя.

І ось через три роки щасливого життя у мене сталося нещастя – загорілося приміщення, де я виготовляв меблі. Згоріло все: матеріали, апаратура, верстати, меблі. Від заводу залишилися тільки стіни. Я повністю втратив свій бізнес. Добре хоч заощадження деякі були: я виплатив робітникам зарплату. Ще трохи грошей залишилося, але їх тільки вистачало на реставрацію будівлі не більше.

Дружина дізнавшись, що я все втратив, охолола вмить: перестала зустрічати, прибирати в будинку, вона навіть їжу не готувала. У той момент мені потрібна була підтримка, але отримував я її тільки від матері. Через два місяці дружина подала на розлучення, сказала, що більше не може зі мною жити.

Не знаю чому, але саме оця поведінка дружини змусила мене діяти. Чи не вперше в житті я так працював. Фанатично, без відпочинку. Відновлюючи свій бізнес познайомився з багатьма новими і цікавими людьми. Не повірите, але саме ота пожежа дозволила вийти мені на абсолютно новий рівень. Я не тільки відновив свою справу, я розширився і заробляю в рази більше.

Учора знову телефонувала Юля. Плаче. Кається у тому, що колись залишила мене. Каже, що просто розгубилась і не знала, як підтримати. Просить про зустріч.

Уперше не знаю, як вчинити. Можливо вона і справді не вміє співчувати і підтримувати. Можливо роки розлуки показали їй усі її помилки. Мама проти нашої зустрічі і спілкування взагалі. А я вперше не знаю, як бути далі.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook