Але як ви розумієте, його це не дуже влаштовувало і він лементував так, що вуха закладало. А одного разу замовк. І злякана медсестра забігла подивитися що трапилося з ним, і з подивом побачила…
Вона побачила, що до нього притискається великий рудий кіт, спільний улюбленець і пустун. Ось тільки гладити себе не давав нікому і категорично відмовлявся йти на руки.
Зрозуміло, всі знали, що коту у відділенні робити нічого і взагалі не можна. Але спробуйте пояснити це коту, та й усім, хто його підгодовував. Так що незважаючи на всі заборони, рудий кіт був начебто штатним співробітником з функцією психотерапевта для працівників.
Медсестра спробувала зігнати пухнастого з ліжечка, але малюк вчепився в нього всіма своїми ручками, і голосно заревів, коли їх спробували розлучити. Все відділення бігало дивитися на цю картину, і навіть строгий завідувач сердито лаючись і обіцяючи всіх звільнити підійшов і погладив рудого батька.
Так і лежали разом. Кіт йшов ненадовго у своїх справах і перекусити, а малюк покірно чекав на його повернення.
А потім знайшлися охочі забрати малюка, але як виявилося, той ні в яку не збирався йти без свого батька чотирилапого.
“Він же йому хвіст смокче!” – Дивувалися усиновителі, що прийшли.
“Ну, смокче” – погоджувалися сумно мед сестри. “А що робити? Як забереш, так малий хнюпати починає і не заспокоїш”.
Словом, історія стала відома за межами лікарні, і окрім усього персоналу, який приходив подивитися, сфотографувати та принести підношення пухнастому батькові, стали приходити зовсім інші пари.
Вони давно погоджувалися взяти обох. Та кіт не хотів. Можете не вірити, але малюка не забрали доти, доки кіт не виявив згоди піти на руки до нових батьків.
Так їх удвох і забрали. Чоловік ніс на руках кота, а жінка дитину. Кожен отримав те, що хотів. Кіт обняв лапами чоловіка за шию і поклав йому голову на ліве плече.
Медсестри з подивом спостерігали за цією картиною.
Лайливий, і грізний головлікар, що вийшов разом з усіма, проводжати парочку, подивився на це і сказав:
“Хороші будуть батьки, точно вам говорю. Я то знаю. У мене п’ятеро таких пухнастих капосників. Вже вони точно знають, хто найкращий”.
І раптом зрозумівши, що бовкнув зайвого, насупився і став лаятись на всіх, бо не дивитися треба, а працювати.
Оlеh Воndаrenko. Фото ілюстративне.
