Цю історію розповів військовий Ігор Багрій і почав її зі слів: «У мене сьогодні найкращий день за останній місяць». А далі пояснив чому – він на кілька хвилин потрапив в своє дитинство, коли їздив до своїх бабусь, а тут за сотні кілометрів побачив чужу турботливу і добру бабусю, якій зміг допомогти.
Отож, ішов він селом і побачив, як бабуся старенька і згорблена тягне гілки додому, щоб нарубати дров.
«Учора вирішив пройтись селом по вулиці де ще не ходив, натрапив на таку картину, старенька бабця 84 роки тягне гілку по дорозі до своєї хати я якраз іду слідом підхоплюю решту гілок і зупиняюсь щоб покласти їх біля хвіртки бабці, приймаю слова вдячності старенької і попрощавшись іду далі», – каже він.
А на наступний день взяв побратима, транспорт та пилу і нарізали бабусі дров.
«Обдарувала нас старенька словами вдячності, показала будинок розповіла історію важкого життя. Чистотою в будинку і на подвір’ї був вражений, на стінах світлиці вишиті рушники білосніжні , старі сімейні фото, сушена м’ята на столі розбудила в пам’яті спогади дитинства про своїх бабусь, ледве стримавши сльозу вийшов з хати», – каже військовий.
А далі вони відвезли бабусю до старлінка аби вона змогла поговорити зі своїм сином та привезли назад.
«Ми відвезли її назад отримали десяток яєць, свіженьких, наголосила бабця. Попрощались і з масою позитиву поїхали до своїх», – резюмує Ігор.
Фото: колаж.