fbpx
Історії з життя
Найбільше в цій ситуації мене вражає ставлення тещі до всього. Вона живе в сусідньому будинку і вже як три роки вийшла на пенсію. Нічим таким серйозним вона в квартирі не займається: у неї навіть кота немає. Сидить цілими днями біля телевізора і дивиться свої улюблені турецькі серіали. До свого онука (тобто до нас) вона приходить вкрай рідко. А коли ми з дружиною запитуємо причину, через яку вона не може прийти, теща говорить, що у неї немає настрою, або щось не гаразд зі здоров’ям. Хоча, якщо зізнатися, вона така людина, що здоров’я у неї хоч відбавляй

За останній час я так втомився, що не можу передати словами. Доводиться працювати на двох роботах, та й брати ще підробіток на дім. Удома теж не все гладко. Бувало, прийдеш, а нічого не наготовлено, не прибрано. Адже дружина у мене в декреті зараз і іноді вона так завантажена з дитиною, що цілий день тільки і займається одним ним.

Ось минулого тижня, пам’ятаю, прийшов я після роботи додому, а її вдома немає. Подзвонив їй, а дружина каже, що вони вийшли в магазин за продуктами, але скоро будуть. Ось і довелося мені готувати нам вечерю і паралельно попрацювати за комп’ютером над тестуванням однієї програми. Я ж прекрасно розумію мою дружину. Вона цілий день вдома з дитиною, тільки і знає, що грати з ним, купати, переодягати, годувати. Він у нас гіперактивний. За ним постійно потрібно стежити і не відволікатись, адже дитина обов’язково щось утне. Дружина вже за собою навіть толком перестала стежити: півроку вже не ходила в перукарню (хоча раніше це було її улюблене місце, в якому вона могла сидіти днями).

Найбільше в цій ситуації мене вражає ставлення тещі до всього. Вона живе в сусідньому будинку і вже як три роки вийшла на пенсію. Нічим таким серйозним вона в квартирі не займається: у неї навіть кота немає. Сидить цілими днями біля телевізора і дивиться свої улюблені турецькі серіали. До свого онука (тобто до нас) вона приходить вкрай рідко. А коли ми з дружиною запитуємо причину, через яку вона не може прийти, теща говорить, що у неї немає настрою, або щось не гаразд зі здоров’ям. Хоча, якщо зізнатися, вона така людина, що здоров’я у неї хоч відбавляй.

Зізнаюся вам, що мені дуже не просто тримати на плаву сім’ю. Так втомився працювати і жити без вихідних. Моя дружина навіть пропонувала їй вийти на роботу. Ну а куди ж ми подінемо нашого маленького сина? Бабуся з ним відмовляється навідріз сидіти. Хоча я забезпечую не тільки нас, а й її.

Припустимо, після роботи, в першу чергу заходжу до неї, аби занести продукти, які купую для неї за власні гроші. А коли з’являється вільна хвилинка, то біжу до неї в квартиру і допомагаю вирішити всі «чоловічі» питання: то кран полагоджу, то ще щось підремонтую. Виходить, що ми до неї з усією душею, а вона до нас так. Навіть не хоче трохи посидіти з онуком. Тут же нічого надприродного немає: просто півдня провести з дитиною.

Дружина хотіла вийти лише на півставки працювати, а не на повний робочий день. Я вже думав поговорити з нею безпосередньо і попросити допомоги, але дружина забороняє. Їй незручно просити маму-пенсіонерку про таке. Але ж це не щось надприродне: посидіти п’ять годин з трирічним хлопчиком.

Як бути далі – не знаю. Няньку наймати сенсу немає. Але й жити так непросто.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page