11 жовтня солдат ЗСУ Дмитро Шумський під час масованої ракетної атаки з боку росії збив із ПЗРК “Стінгер” дві крилаті ракети.
Про це у вечірньому відеозверненні повідомив президент Володимир Зеленський.
“За поданням військового командування хочу відзначити ще за вчорашній день солдата Дмитра Шумського (зенітно-ракетний взвод 57-го окремого радіотехнічного батальйону, Чернігівський напрямок).
10 жовтня Дмитро Шумський проявив відмінні навички та реакцію і за допомогою ПЗРК «Стінгер» збив дві крилаті ракети терористів.
Одна людина врятувала десятки життів. Дякую за це!” – сказав Зеленський.
Він подякував всім бійцям Повітряних сил, Сухопутних військ і розвідки, які невтомно і самовіддано відбивають ворожі атаки.
Відзначив Зеленський героїзм рятувальників, лікарів, енергетиків та працівників комунальних служб.
“За поданням міністра внутрішніх справ я хочу особливо відзначити самовіддані та рішучі дії старшого прапорщика Бориса Шаповалова, командира відділення у Запорізькій області; сержанта Олександра Сміяна, пожежника-рятувальника, Запорізька область; прапорщика Юрія Лозинського та молодшого сержанта Олексія Білецького, респіраторників гірничо-рятувального відділення, місто Київ”, – сказав президент.
Фото: колаж.
10/12/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся