Своє дитинство Аня згадує з сумом. Її батько покинув матір, коли Аня була немовлям, дівчина його не пам’ятає і ні разу не бачила. Він навіть не був зазначений у свідоцтві.
Її мамі, Ользі Іванівні, довелося дуже не просто одній з дитиною. Батьки не допомагали молодій матері, вони взагалі були проти того, щоб Ольга дарувала життя малій.
Через постійні фінансові труднощі, Ольга була дуже економною. Вона постійно відкладала гроші на книжку, а собі відмовляла в усьому. Економія поширювалася і на маленьку Ганнусю.
У дівчинки було всього кілька іграшок, красивих нарядів не було зовсім. Харчувалися в родині бідно – цукерки і фрукти не купувалися. Одяг маленькій Ані доводилося доношувати за дітьми маминих знайомих. І матері було не важливо, після кого діставалися речі. Вона спокійно могла народити дочку в хлоп’ячі штанці або взяти кофточку на 2 розміри більше.
Аня завжди заздрила однокласникам, коли бувала у них в гостях. Адже інші дітки жили зовсім в інших умовах .
Дівчинку ніколи не водили в парк, покататися на каруселях, вона не бувала в кафе. Дівчинка часто плакала за рогом школи від образи. Лише дві дівчинки з класу ставилися до неї добре, шкодували і запрошували в гості, а їх батьки пригощали Аню смаколиками.
Згодом, матеріальне становище Ольги Іванівни стабілізувався. Від батьків їй дістався будинок, який вона продала і купила власну квартиру. Та й на роботі зарплата стала більшою. Але мати Ані вперто продовжувала економити. Але тепер економія поширювалася тільки на Аню. Себе Ольга Іванівна почала потихеньку балувати, купуючи нові наряди і косметику. Вона навіть з’їздила на море, залишивши 13 річну Аню на тиждень вдома одну.
На дні народження друзів дівчинка не ходила, так як їй не було чого подарувати. Мати не давала дочці ні копійки на подарунок, вважаючи це непотрібними витратами.
Одна з матерів однокласниці, одного разу не витримала і дорікнула Ольгу Іванівну в зайвої економії:
— Як Вам не соромно? Сама пристойно одягнена жінка, а дівчинка в чому ходить! Їй 15 років, майже наречена, а одягнена так, що плакати хочеться.
Але мама не звертала уваги на зауваження і виправдовувалася тим, що ростить дівчинку в одна.
На випускний вечір, Ольга Іванівна відмовилася купувати дочці сукню і оплачувати шкільний банкет. За неї це зробили мами двох єдиних Оліних подруг. Жінки скинулися грошима, купили дівчині наряд та взуття. І нехай плаття було найпростіше, зате нове і красиве. Аня була дуже рада.
Після закінчення школи, Аня пішла до інституту, влаштувалася підробляти в кафе. Дівчина вибрала роботу не випадково – безкоштовне харчування зіграло велику роль. Тепер Аня наїдалася на роботі досхочу і навіть трохи набрала у вазі.
А Ольга Іванівна несподівано для всіх в цей час вийшла заміж. Вона привела свого чоловіка додому. З кімнати Ані “молодята” влаштували спальню для себе, а дівчину переселили в зал.
Мати зняла з книжки накопичені за довгий час гроші, купила чоловікові нову машину, затіяла ремонт і стала натякати дочці, що вона доросла і пора б вже з’їжджати.
Аня зняла кімнату навпіл з одногрупницею, перевелася на заочне відділення і змінила професію. На новій роботі Ані пощастило познайомитися зі своїм майбутнім чоловіком. Через рік молоді зіграли весілля, Аня переїхала жити до чоловіка.
Великих багатств у них не було, але й не бідували. Вперше в житті Аня побачила море – батьки чоловіка подарували молодятам весільну подорож.
А Ольга Іванівна на весілля дочки не прийшла, правда сухо привітала по телефону. Жінці було не цікаво за кого дочка виходить заміж.
В розмові, поскаржилася Ані, що чоловік мало заробляє і їй знову доводиться економити і тягнути все на собі. І було б непогано, якби доросла дочка допомогла матері копієчкою.
Але Аня просто вимкнула зв’язок. Дівчина змінила номер телефону і просто викреслила матір з життя. Допомагати Ользі Іванівні Аня не збирається, вона дуже добре пам’ятає своє дитинство. І з роками образа Ані нікуди не пішла, адже як виявилось машина для якогось чоловіка важливіша за добробут і нормальне життя донки.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
