Історії з життя 0
Не мамкай, – обірвала вона, – То все забудеться, повір. Знаю, що за Василем дивишся. Тому й тепер віддаю аби не зайшло далі. Доню моя, любов пройде і мине, не зоглянешся як дивитися не схочеш на ті чорні брови, і кучері, як обкладе тебе дітьми, і не нагодує
Марина Йосипівна присіла на лавку біля надгробку свого чоловіка. Важко вже ходити на цвинтар
Історії з життя 0
Катя вступила до медичного університету, причому на державне, хоч Віра й відкладала гроші на навчання. На них вони вирішили купити дачу і яким було її здивування, коли вона попросила, щоб їй привезли причеп гною на ділянку і на тракторі з цим самим гноєм, до неї під’їхав Іванів батько
Сусідські діти Іванко і Катруся виросли на моїх очах. Іванко виховувався в повноцінній сім’ї,
Історії з життя 0
Поруч не залишилося нікого, кого колись хоч трохи любила – ні коханих, ні друзів. Вже нікому не потрібен її веселий характер, добра душа і лагідна усмішка. У всіх свої клопоти, свої родини і свої мрії і плани. А вона стоїть осторонь і лиш проводжає очима чужих людей
Андрій не пройшов перевірки дитиною. Що ж, вона на нього й не надіялася, але
Історії з життя 0
Як це, у вас не виходить, – щиро дивується свекруха, – Та я вже всім в селі розповіла і розписала, як то буде. І що тепер мені робити? Люди запитують, а мені щ говорити?
Ми з чоловіком обоє приїхали в місто вчитися. Він із області, його село в
Історії з життя 0
Ми інтелігенція у десятому поколінні, – любить повторювати свекруха зверхньо, – Слухай, дитино і вчись. Після села ще довго доведеться виправляти звички. Дивно, як узагалі вас доля поєднала
Наш шлюб, як вважає, свекруха, дуже нерівний. У неї син міський, вони інтелігенція в
Історії з життя 0
Раніше рідня навіть не віталася, а тепер всі в гості запрошують
Євгенії було 22 роки, до того моменту, за плечима у неї вже було розлучення.
Історії з життя 0
Марія Сергіївна взяла телефон і вкотре набрала номер Сашкової матері. Ніхто не відповідав. Вона з тривогою подивилася на годинник. «Напевно щось трапилося.» — Подумала вона. — «Ніколи такого не було. Батька у Сашка немає, а мати дуже відповідальна. Любить сина. Навіть якщо б вона затримувалася, то подзвонила б і попередила»
Мама не приходила. Всіх дітей вже забрали батьки, залишився тільки один Сашко. Він тихенько
Історії з життя 0
Прийшов час обіду. Валентина швидко поправила зачіску і випурхнула з роботи. Біля дверей на неї вже чекав Рома. Валентина почервоніла. Її відразу вколола думка, а чи все правильно вона робить? Переконавши себе, що нічого поганого не станеться, вона сміливо попрямувала поруч
— Наступний! — вигукнула Валентина, кинувши погляд на годинник. До обіду залишалося сорок хвилин,
Історії з життя 0
Рано вранці, тридцять першого грудня, коли більшість людей прокидається в святковому настрої, в родині Пилипенків сталася надзвичайна подія. О восьмій ранку в квартирі пролунав телефонний дзвінок. Слухавку підняв голова родини — Ярослав. — Славо! Привіт, через годину буду на вокзалі, зустрічай свою улюблену тещу
Ця новина прозвучала, мов грім серед ясного неба. Він повісив слухавку і повернувся в
Історії з життя 0
Юля сьогодні чергує біля свекра. Не дуже рада такій перспективі, бо на роботі стомлюєшся, з дітьми стомлюєшся: нагодуй, уроки зроби, на завтра одяг приготуй, сумку склади. Чоловіка вже й не згадує, бо до татка йти не хоче. Як в гараж до нього – то біжить, а як потреба – я не можу, в мене завтра робота
Інша невістка була вчора, ще буде завтра. Лиш на них обох цей тягар звалився,

You cannot copy content of this page