Історії з життя 0
— Богдане, не хотів тобі казати в день весілля. Словом, ти знаєш, що у твоєї новоспеченої дружини є донька? — мій колега по роботі просто прикував мене до водійського сидіння
— Тобто? — відмовлявся я вірити в таку новину. — Моя дружина, побачивши твою
Історії з життя 0
Коли ця блондинка увійшла в кабінет, у заступника директора перехопило подих. – Привіт! – посміхнулася вона йому привітно. – Як справи? Таких дамочок в цьому закладі ще не було. Здавалося, жінка переплутала, і замість подіуму для показу моделей забрела в сумовитий кабінет директора дослідницького інституту
Заступник повів носом, принюхуючись до карколомного аромату її парфумів, потім все-таки запитав: – Ви
Історії з життя 0
Аріна більше не могла стримувати сліз. Дзвінок Дімі тільки остаточно її доконав – він зі сміхом підтвердив, мовляв, справді, весілля буде, це не розіграш. І ще додав: – Приходь, нам приємно буде тебе бачити
Каліграфічні літери знущально виблискували в світлі полуденного сонця. Аріна дивилася на цей шматок картону
Історії з життя 0
Професор фізико-математичного факультету з наміром продемонструвати студентам урок, який запам’ятається їм на все життя написав на дошці велику цифру 1 і, глянувши на студентів, пояснив: «Це ваша людяність – найважливіша в житті якість»
Потім поруч з цифрою 1 написав 0 і сказав: «А це ваші досягнення, які
Історії з життя 0
Я не знала, що аж так довго доведеться затриматись у домі доньки. Ну а куди я дінусь, якщо вона у стаціонарі? Люди добрі! Що я побачила! Ну хіба ж так можна! А головне, донька сама так усе влаштувала і ще й на мене розсердилась, що я зробила, як годиться
– Дочка в середу з стаціонару виписалася! – розповідає Клавдія Михайлівна. – Пролежала два
Історії з життя 0
У мене є дві племінниці, їх батько – мій брат Микола. Імена у дівчат Хельга і Венера. Хельга Миколаївна і Венера Миколаївна. Мама Хельги і Венери носить звичайне ім’я Валя
У мене є дві племінниці, їх батько – мій брат Микола. Імена у дівчат
Історії з життя 0
Коли Петро став серйозно зустрічатися з Валентиною і зайшла мова про весілля, Галина Романівна попередила, щоб молоді вирішували житлове питання самі, на її нерухомість не зазіхали. Галина Романівна – з тих бабусь, які ще перед весіллям говорять своїм дітям – я тебе виростила, більше нічим не зобов’язана, далі сам. Хіба ж знала старенька, чим може все обернутись
– Той, хто квартиру винаймає не платить їй вже два місяці, уявляєш? – розповідає
Історії з життя 0
– Я такий радий, що ти, синку, приїхав нарешті. Гній зі стайні вивезеш? Ти ж молодий сильний, швидко впораєшся, а потім і дров напиляємо. Та й підлогу у комірчині полагодити потрібно, ступити лячно
Живуть люди похилого віку в своєму маленькому старому будиночку, але дуже вже він їм
Історії з життя 0
– У мене тут невеличка неприємність, – сказала Алінка між іншим, – Ну, всього на тисяч десять. Допоможеш? Врешті і ти до цього маєш відношення
Мені 30 років, я незаміжня. У мене є власна квартира, і хороша робота. Два
Історії з життя 0
Дівчина, що досі скромно стояла на порозі дівчина задоволено посміхнулася, але тут же поспішила зробити більш задоволений вираз обличчя. Зараз її головне завдання – сподобається матері обранця, а вже після весілля можна буде і характер показати.
– Мам, познайомся, це Лєра, моя наречена, – з порога заявив Артур, трепетно ​​обіймаючи

You cannot copy content of this page