Історії з життя 0
«— Приховувати не стану: вірним лиш тобі ніколи не буду. Я кохаю тебе, але і інші жінки також мене цікавлять. Якщо згодна, – сказав Петро, – Завтра ж ідемо подавати заяву до РАЦСу.» Мама порадила, аби я погодилась, лиш не уточнила, що пораду дає вона, а жити з невірним чоловіком буду я
«— Приховувати не стану: вірним лиш тобі ніколи не буду. Я кохаю тебе, але
Історії з життя 0
Всі свої дев’ять років Петрик прожив в селі з бабусею, дідусем і мамою. Про тата ніхто ніколи в їхній родині не розмовляв і коли, одного разу Петрик все-таки запитав свою маму, чому у нього немає тата, вона нічого особливого не вигадувала
Сказала просто, що він їх покинув, коли на світ з’явився Петрик. На цьому всі
Історії з життя 0
Незнайомець з’явився на порозі їхньої оселі в суботу під обід. Статний чоловік з сивиною і глибокими, як на його вік, зморшками. Запитав, чи проживає тут Ніна. Орися здригнулася. – Проживала. Давно, – відповіла, розглядаючи непроханого гостя
Вона ступила на шкільне подвір’я. Елегантна, вишукана, впевнена. У модному червоному капелюшку. В сірій
Історії з життя 0
«На холодильнику лежить лист тобі, прочитай, будь ласка». Я подумала, що це, напевно, список покупок для якогось особливого рецепту на вечір. Ти, напевно, не встигаєш заскочити в магазин. Я інстинктивно потягнулася рукою до холодильника. Це був аркуш паперу. Цілий великий аркуш паперу формату А4, написаний твоїм почерком. Нічого не розуміючи, я почала читати
Стояв тихий теплий вечір. У повітрі не відчувалося нічого тривожного. Ти повинен був повернутися,
Історії з життя 0
У свої 53 зустріла прекрасного чоловіка, але дітям не кажу, боюся, що осудять. Чи маю я право на щастя?
Пишу в надії на те, що хто-небудь допоможе мені порадою або хоча б підтримає
Історії з життя 0
Якась дебела жінка штовхнула Надію у тролейбусі, дівчина заточилася і мало не впала Віталію на плечі. Він роздратовано здригнувся і назвав її незграбою. Сподівався почути у відповідь щось різке, але раптом побачив, як сердиті блакитні очі наповнилися слізьми
Лютий… Дивуюся цій назві. Вона якась надто жорстка. Так, цей місяць холодний, але не
Історії з життя 0
— Ти, що в пралці речі зібралась прати? Так вона чотириста євро коштує! Ми її аж з Італії везли! Новесенька! Думай, що говориш! – щиро обурювалась свекруха, – На тазик, я в ньому перу
— Ти, що в пралці речі зібралась прати? Так вона чотириста євро коштує! Ми
Історії з життя 0
— Я не буду з нею щасливий ніколи, – приречено мовив Андрій, – Але й залишити не можу. Ти ж знаєш, я кохаю лиш тебе. просто є речі, що сильніші за нас з тобою
— Я не буду з нею щасливий ніколи, – приречено мовив Андрій, – Але
Історії з життя 0
Через секунду мене пробрав холодний піт. Я впізнала цих людей. Змушена була заховатись за дерево, аби мене не впізнали, але даремно. Вони настільки були впевнені, що їх тут ніхто не побачить, що навіть не озирались довкола.
Через секунду мене пробрав холодний піт. Я впізнала цих людей. Змушена була заховатись за
Історії з життя 0
— Я так вдячний тобі за все, сонечко, – говорив її коханий крізь сльози швидко збираючи речі, – Я б без тебе навряд вижив і вічно буду перед тобою в боргу, але я кохаю іншу. Я знаю ти зрозумієш, це почуття сильніше за мене
— Я так вдячний тобі за все, сонечко, – говорив її коханий крізь сльози

You cannot copy content of this page