Ірині категорично не подобалася ця фіфа, яку посадили з нею в кабінеті. По-перше, тому, що вона зайняла місце її подруги Марії, яку несправедливо звільнили. Ні, офіційна причина була дуже вагомою – вона поставила підпис за шефа на одному документі. Але документ був не надто важливим, заступник просто пропустив його, а потім поїхав у відпустку. І Марія підмахнула не дивлячись, бо робила це не вперше, але попалася. І ось тут якраз питання про ту саму несправедливість.
Ніхто, крім того заступника, не міг знати, що він пропустив цей документ. Отже, і здати Марію не міг ніхто, окрім нього. І навіщо йому це знадобилося? Та ось навіщо, щоб посадити сюди свою протеже.
По-друге, ця фіфа і сама по собі неймовірно дратувала Ірину. У губах три кілограми силікону, вії до стелі, манікюр незмінно дизайнерський. А сама Ірина з двома дітьми ледь встигала вранці вмитися. Тому її неприязнь була цілком виправдана. А ще ця фіфа про кожен свій крок розповідала в інстаграм. «П’ю кавусю», «Прийшла з наради», «Дивіться який у мене новий манікюр». Спочатку Ірина аж здригалася, коли сусідка по кімнаті починала ні з того ні з сього голосно говорити, записуючи себе на відео. Загалом, неприємна особа. І звали її відповідно – Сніжана. Іра була впевнена, що та змінила собі ім’я, які батьки могли назвати доньку Сніжана?
Заступник, який звільнив подругу Ірини, попросив її ввести у курс справи нову співробітницю та показати їй, як працюють усі програми. Ірина, звичайно, показала, однак всіх фішок їй не розкрила. І Сніжана, звичайно ж, робила купу помилок. Ірина зловтішалася, і навіть не намагалася їй допомогти.
Якось увечері після роботи Ірина, як зазвичай зайшла у супермаркет купила продукти для вечері і солодощі для діток. У сусідній черзі стояла та сама фіфа, і її набір продуктів сильно відрізнявся від Ірининого — ікра, креветки і чомусь селера. Ну зрозуміло – їй чоловіка та дітей годувати не треба. Спіймавши Іринин погляд, Сніжана розпливлася в дружній посмішці, довелося скорчити у відповідь щось подібне.
Перед Сніжаною в черзі стояла жінка в давно вже немодному пуховикові та якійсь підлітковій шапочці з висячими вухами. Вона тримала за руку дівчинку років п’яти, у якої очі були явно заплакані — весь час, що вони стояли у черзі, вона слізно випрошувала у мами шоколадне яйце. Кошик у жінки був дуже скромний – дві сосиски, хліб, пакет молока, найпростіше печиво та якийсь дешевий паштет. Вона терпляче пояснювала доньці, що сьогодні ніяк не вийде, потім зітхнула, перерахувала гроші в пошарпаному гаманці, прибрала паштет – який, швидше за все, хотіла купити на сніданок – і взяла найдешевшу шоколадку, як компроміс між шоколадним яйцем і його відсутністю.
Ірину вразили щасливі очі дівчинки, і що вона не потяглася до шоколадки одразу, як би зробили її діти, а тільки дивилася на неї із передчуттям майбутнього щастя.
Жінка з дитиною відходили від кас, а Ірина вже й сама якраз розплатилася і взяла два свої важкі пакети. В цей момент до неї підбігла Сніжана і швидко заторохтіла:
— Іро, можеш віддати мені свої пакети? Я тобі зараз знову усе це куплю! Ти тільки дай мені чек. Я тебе дуже прошу.
Ірина нічого не розуміла – які пакети? Що вона купить?
Але Сніжана вже вихопила у неї з рук пакети і погнала слідом за жінкою, що віддалялася. Здалеку не було чути, про що вони говорять, але мізансцена була дуже промовистою – Сніжана намагалася вручити жінці пакети, а та відмовлялася. Незрозуміло, яким чином, та в результаті у Сніжани вийшло, і жінка взяла ці два пакети, а дівчинка, яка встигла помітити в них шоколадку, і йогурт з кольоровими кульками, озиралася на Сніжану такими здивованими та щасливими очима, що в Ірини защипало в горлі.
Сніжана підійшла до неї, захекана, але щаслива, і сказала:
— Ну ти сама посуди, навряд чи вони будуть ситі від моєї ікри та напівсолодкого, — пояснювала вона. — Я взяла чек, зараз швиденько побіжу і все візьму. А на касі мене пропустять без черги, так дівчатка?
Касирки подивилися на Сніжану хтось схвально, хтось із пересторогою, але закивали головами.
Тієї ночі Ірина довго не могла заснути. І справа була не тільки в тому, що вона, зрозуміла, що помилилася у цій Сніжані. Ще більше її діймало питання – чому Сніжана так вчинила, а вона, Ірина, ні? Жінка виправдовувала себе тим, що кожному не допоможеш, що взагалі невідомо, чому ця жінка не може купити дитині шоколадне яйце. Але в глибині душі вона розуміла – Сніжана просто виявилася людянішою, ніж вона.
Потім Ірину осяяло – та вона просто створює контент для свого інстаграму. Вона зайшла на сторінку Сніжани. У сторіз, як завжди: ванна з клубами піни, келих іскристого – «а у мене в середу п’ятниця» – і більше нічого. Ірина розсердилася – знову вона не вгадала.
Наступного дня вона підійшла до Сніжани і сказала:
— У тебе там знову з програмою проблеми, дзвонили зі складу, скаржилися. Давай я тобі ще раз все поясню. Там є такі фішечки, якщо їх не знати, то постійно вилітатимуть помилки.
Оlеna Dіdіdk.
Фото ілюстративне.
