fbpx
Історії з життя
Після цього ми повернулися додому й брат зателефонував мені з проханням, щоб я відмовилася від своєї частки батьківського спадку, бо як-не-як вони доглядали за батьком, а я лише на свята приїжджала. Я вкрай здивувалася тому слову «доглядав», бо наш тато ніколи нічого не потребував, та й мама пішла з життя несподівано і не ходила – бігала до останнього

Село я покинула відразу після навчання у школі, бо пішла навчатись у хороший університет, а після нього й роботу відразу знайшла хорошу. До рідного «гнізда» поверталася лише на свята та на допомогу рідним.

На роботі я познайомилась з майбутнім чоловіком. Після одруження ми придбали квартиру в в кредит та через два роки у нас з’явився перший син.

Брат же мій після навчання повернувся додому й привіз з собою дружину. Жили вони разом з батьками та багато у чому їм допомагали. Двоє працювали й непогано заробляли для села, а тепер намагаються допомогти своїм двом дітям добре вивчитися, щоб вони могли вдало влаштувати своє майбутнє. Загалом, не можу я нічого поганого про свого брата розповісти.

Мої свекор зі свекрухою дуже любили мене та моїх батьків, тому нерідко давали машину, щоб ми могли їх навідати, або й самі з нами їздили.

Особливо ми часто їздимо влітку, бо брат та батьки завжди нам багато різних смаколиків з городу та консервації давали й ми хотіли їм допомогти. Я на кухні вертілась, чоловік на городі допомагав.

Уже минуло три роки як не стало мами й моменту, коли все пішло шкереберть. Відразу після пережитого, у мене з’явилися негаразди на роботі, через які я була змушена шукати іншу, бо заборгованість по квартирі сама себе не погасила б. Дійшло до того, що я працювала без вихідних, як і мій чоловік.

Тому й додому ми могли навідатись лише на свята, та й то зрідка.

От кілька місяців тому й батька не стало. Ми всією сім’єю їздили попрощатися з ним та допомогти братові організувати все достойно.

Після цього ми повернулися додому й брат зателефонував мені з проханням, щоб я відмовилася від своєї частки батьківського спадку, бо як-не-як вони доглядали за батьком, а я лише на свята приїжджала. Я вкрай здивувалася тому слову «доглядав», бо наш тато ніколи нічого не потребував, та й мама пішла з життя несподівано і не ходила – бігала до останнього. Тато міг і сам спокійно жити, бо був при здоровому глузді й міцним таким, як для свого віку. Та й пенсія у нього десь 4, 5 тисяч, всі знали і були згодні з тим, що більшу частину він брату віддає.

Й найперше, що викликало моє здивування, що брат хоче все забрати собі, хоча батьки ніколи й словом не обмовилися, що все йому хочуть залишити. Я не розумію його, але й псувати хороші родинні стосунки не хочу.

Але відмовлятися від спадку я точно не буду, бо нам ще потрібно за квартиру борг оплатити та й моїй дитині повинно ж щось дістатися від бабусі та дідуся.

Братові я сказала, що поговорю з чоловіком, тоді дам йому відповідь, але якою ж вона повинна бути? Ми з чоловіком не маємо найменшого поняття, як не зіпсувати родинні стосунки й отримати спадок!

Можливо, ви можете щось нам порадити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page