Коли росія напала в 2014 році Сергію Жержевському було лише 26 років, він не мав жодного бойового досвіду. Але пішов добровольцем.
Тільки завдяки інструктору «Скіфу» він навчився азів разом з такими ж чоловіками, як сам.
Далі був Іловайськ і «Скіфа» наздогнала снайперська куля, а сам Сергій потрапив в полон, де провів 100 днів, але після обміну знайшов в собі сили вернутися в рідний батальйон, а пізніше отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня.
Далі звільнився та пристосовувався до цивільного життя – працював, подорожував, підтримував зв’язок з побратимами та регулярно відвідував могилу «Скіфа» в Старій Синяві.
24 лютого віддав свого собаку в добрі руки – пішов борнити Київщину. Тепер вже він був тим досвідченим інструктором, який вчив добровольців законів війни.
З Ірпеня їх перекинули на Луганщину і тепер знову Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ трималося на їхніх руках, силі духу і неймовірній цілеспрямованості. Тільки за квітень-травень 2022 року його підрозділ знищив два ворожі танки, чотири бронемашини, три вантажівки та близько трьох взводів піхоти.
У безперервних боях за Сєвєродонецьк Сергій кілька діб майже не спав. В той день він розгадав задум окупантів, що намагалися відрізати частину роти, негайно висунувся на заздалегідь обрану позицію та прикрив вогнем відхід побратимів. Крикнув «В укриття!», і побачивши, що один з побратимів не встиг сховатися, прикрив його собою…
10 червня Сергія Жоржевського, Героя України, удостоєного орденом «Золота зірка» поховали на Лісовому кладовищі Києва.
Побратими згадують «Жоржа» захоплено і гордо: «Дуже лютий вояка, розвідник, який бився ще під Іловайськом… Мені здавалося, коли я бачив його, що такою людиною неможливо бути, ну, тобто, він такою людиною впевненою був, просто війна — це було його…»;
«Дуже світла людина. Гарний, чесний хлопець, можна сказати — зразковий, мав відмінну фізичну підготовку. В Іловайську в полон потрапив. Дуже гідно себе поводив, потім повернувся до війська…»;
«Він не любив публічність, вважав це піаром. Скромний і добрий. Прямий, чесний, безкомпромісний… З першого складу батальйону «Донбас», Іловайськ, полон, після полону знову «Донбас».
З перших днів широкомасштабного вторгнення взяв знову зброю до рук. Спортивний, не палив і не пив. Безмежно любив Україну, водночас дуже гуманно поводився з полоненими, тому що сам знав, що таке полон. Завжди відстоював свої переконання і принципи. Так важко про нього писати з приставкою «БУВ»…».
За матеріалами АрміяІнформ.
Фото: колаж.
