Війна для Олега Перегуди почалася в 2014 і два роки виконував завдання у Попасній, Нижньому, Курдюмівці, Комишувасі. Після поранення повернувся додому, але не зміг сидіти склавши руки. На власному досвіді відчувши перебування в лікарні, розробив разом з «Українська Розумна Автоматика» легендарну приліжкову панель для лікарень, яка містить систему виклику лікаря, світильники, доступ до Wi-Fi. Не спинився й на цьому – відкрив реабілітаційний центр «4.5.0. Прикарпаття» для воїнів та учасників АТО.
Після повномасштабного вторгнення знову пішов захищати Україну, розумний і спокійний, відданий побратимам та дружині, всіх врівноважував своїми вчинками та голосом, вселяв впевненість в Перемогу.
14 жовтня – був особливим для них днем, для Василини й Олега, день заручин.
“Рівно 8 років тому ми їхали в машині до твоїх друзів, ти дістав з кишені найкрасивіше колечко і сказав “Виходь за мене!”. Я ні секунди не думала, що відповісти… це і стало початком найщасливіших років мого життя! 14 жовтня стало дуже особливим днем для нас…», – пише Василина.
Вона кожного року вітала свого захисника, обнімала і цілувала. І цього року вона вірить, що він її чує.
«Сьогодні я б мала вітати тебе з Днем Захисника України, мала обняти тебе міцно, поцілувати, сказати, що ти мій найдорожчий Захисник, проте сьогодні я не можу цього зробити, мені не дали такої можливості, в мене забрали найдорожче! За це ми ніколи не забудем і не пробачим! Але я знаю, що ти мене чуєш і бачиш і далі захищаєш нас всіх і так буде завжди!! Бо ти наш Герой! А Герої не вмирають!”.
За матеріалами «Вікна».
Фото: колаж.
10/16/2022