Євгенії Кащенко тільки 10, а вона вже мусить розуміти такі дорослі проблеми, як війна, тепловізори, теплий одяг, берці… Що немає коштів, але дуже треба… Дуже треба аби тато повернувся додому живим і неушкодженим.
В неділю Женя співала в Сумах в центрі міста. На плакатику її фото з татом, який від липня в ЗСУ, і фото з тепловізором, який вдалося придбати.
“Я хочу допомогти своєму татові, щоб він швидше приїхав додому, щоб ми побачилися. Я співаю, щоб допомогти. Йому потрібні речі, теплі. Всі необхідні речі”, – розповідає Євгенія.
Женя з мамою живуть в Бездрику і стали волонтерами для цілого підрозділу.
“Через те, що йому туди багато чого із речей не доходить і я просто сиділа вдома і кажу: “Жень, може поїдемо в Суми? Ти не переживай, я тебе підтримаю”. Вчили з нею пісні, репетирували вдома. Чоловік сказав, що у них там волонтерів зовсім не має. Хотілось якось допомогти”, – каже Юлія Медведєва, мама Євгенії.
Вони підібрали репертуар та почали виступати, кажуть, що за два виступи зібрали 8 тисяч гривень. Далі долучилися мешканці села, місцеві підприємці і сума виросла до 140 тисяч. На ці кошти й придбали тепловізор, рації, черевики, аптечку.
Проте, потреби є кожного дня, тому дівчинка готова й далі працювати для того аби всі вони вернулися додому з Перемогою.
“Щоб у них була підтримка, щоб був гарний настій, не сумували”, – бажає Женя військовим.
За матеріалами Суспільного.
Фото: колаж.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину