fbpx

Спочатку Тамара Олексіївна мені страшенно не сподобалася, коли ми вперше прийшли до неї в гості! Зарозумілий погляд, губи в курячу гузку, і перше, що вона сказала, мигцем глянувши на мене: «Занадто плоска! Відгодовувати доведеться!». І потім на мене нуль уваги!

Якщо про тещу з зятем є безліч анекдотів, то про свекрухуз невісткою – жодного! Це тому, що зазвичай між ними справжня ворожнеча – гаряча, і далеко не жартівлива. Я аналогічно подумала, коли вперше познайомилася з Тамарою Олексіївною – не зійдемось, буде протистояння! Адже перші дві невістки так і не знайшли з нею спільної мови. Але вони самі винні!

Моя свекруха дійсно своєрідна:

У неї нестандартне мислення, як у всіх творчих людей – вона дизайнер жіночих капелюшків і сама в них ходить, така собі епатажна пані.

Часто бувають дивні заскоки. Наприклад, син її запрошує на день народження, вона пообіцяє прийти, але сама мовчки чкурне з подружками в інше місто на уїк-енд.

Вона байдужа до дітей, а точніше швидко втомлюється від них, навіть від власних онуків. Допомогти грошима – будь ласка, але посидіти з малечею – ніколи!

Вона багато димить, яскраво фарбується, зухвало одягається, може прикласти міцне слівце.

Спочатку Тамара Олексіївна мені страшенно не сподобалася, коли ми вперше прийшли до неї в гості! Зарозумілий погляд, губи в курячу гузку, і перше, що вона сказала, мигцем глянувши на мене: «Занадто плоска! Відгодовувати доведеться!». І потім на мене нуль уваги!

Як я вже писала, свекруха своєрідна, і гумор у неї такий же. Комусь здасться він безглуздим, але до нього звикнути треба – це така тонка іронія. У мене вийшло бути з нею на одній хвилі, я стала її розуміти і нормально сприймати її заскоки. Без образ!

Вона одна виростила сина (мого чоловіка), її покинув хлопець (батько чоловіка), коли дізнався про градуще поповнення. Щоб прогодуватися, вона навчилася шити, а потім навіть очолювала ательє. Зараз на пенсії – ось шиє капелюшки і заробляє, причому дуже навіть непогано. Але вона хоче бути вільною від дітей і онуків в цьому віці, і навіть вічному пошуку «бойфренда» як вона сама каже.

Ми живемо в сусідніх кварталах, але вона до нас рідко заходить. Чоловік взяв мене з дитиною і у нас появився ще спільний син. Свекруха може зателефонувати мені , не запитає про онуків, але зате годину буде розповідати про те, як вона охмуряла чергового залицяльника. Ми регочемо в голос! Ми – подруги!

Та й грошей я ніколи в неї не прошу, навіть якщо дуже потрібні, адже я не за неї заміж виходила! Але вона сама відчує нашу нужду і допоможе. Та ще й зі своєю фірмовою підколкою: «Тримайте жебраки з панського плеча!». І ми знову сміємося!

А тепер про те, чому дві перші невістки не знайшли з нею спільну мову і навіть незлюбили її:

Перша вийшла заміж за студента в кінці 90-х, вважаючи, що багата свекруха її золотом обсипле. У чоловіка ще не було окремої квартири, але свекруха відразу сказала: «Так, одружилися – на мороз! Живіть на орендованій квартирі, у гуртожитку, але у мене повинне бути своє особисте життя! І копійки не просіть – не дам, не потребуєте!».

Навіть на весілля вона подарувала нареченій сукню зі свого ательє і невелику суму в конвертику. Колишня добряче розізлилася – чому свекруха не скинулася на весілля як її батьки, які приїхали за 1000км? І студентам оренду квартиру не оплачує? Вона ж багата! Загалом, перший шлюб тривав півроку і розвалився.

Друга дружина вважала, що така свекруха – ганьба для родини. Вона навіть на весілля її не хотіла запрошувати і знайомити зі своїми інтелігентними батьками. А коли на світ з’явилася донька, то спочатку намагалася її втюхати свекрусі – мовляв, баба зобов’язана сидіти з онукою (щось вона забула про ганьбу сім’ї!). А коли свекруха відмовилася, то дружина заборонила навіть рідному сину спілкуватися зі своєю матір’ю, раз так! Говорила на неї різноманітні плітки. На тому й розійшлися.

Так, може комусь здасться дивною така родичка, і все одно свекруха у мене найкраща! Вона не буде, як бабуся, в’язати онукам шкарпетки і крутити банки на зиму. Їй чужі сімейні традиції, і вона не дарує подарунків на свята – вона краще підсуне велику суму, коли це дійсно треба.

Вона навіжена і іноді ставить людей в незручне становище, її далеко не всі люблять, вважаючи ненормальною. Але зате вона вільна і має право на особисте життя! Тамара Олексіївна – мама мого чоловіка, вона його сама виростила, і вона моя улюблена матуся! Дай Бог їй здоров’я і особистого щастя!

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page