Сім’я була «розчавлена». Це зроблено не чужими черствими людьми. Вона, сім’я, засудила себе сама. Тому що дах поїхав.
Хлопець з дівчиною одружилися. Прийшли жити до батьків нареченої: житлові умови дозволяли. Вони вирішили перекантуватися перший час – кілька років – до власного житла. Треба ж на ноги встати.
На сімейній раді обговорили всі деталі: краще домовитися на бережку. Це і грошове питання, і побутові обов’язки, і звички – у всіх різні.
Батько дівчини – якийсь знаменитий виробничник. Людина з характером, як кажуть. Це означає, що він за словом в кишеню не полізе. І собі на шию сісти нікому не дозволить.
На сімейній раді він сказав: «Сім’ї розпадаються через жінок. Якщо вони один одному волосся не повисмикують, то все буде добре ». І дав рекомендації «жінкам». Молодій поважати старшу, а старшій – не лізти в справи молодих. І розуміти, що донька тепер – це заміжня жінка.
А ще він тихенько своїй дружині сказав, що треба дати можливість зятю звикнути до нових умов: потрібно намагатися бути делікатними.
На тому й домовилися.
Перші півроку жили напружено. Тому що треба було звикнути. Зять з тестем не спілкувалися. Тільки вранці бажали один одному «доброго ранку». І після роботи «доброго вечора».
Зять в основному сидів у своїй сімейній кімнаті: все-таки почувався чужим. Вдома ходив в спортивних штанях і в футболці. Пройти по коридору в трулях – ні-ні. Навіть у ванну.
Між чоловіками різних поколінь часто буває холодок. Особливо якщо це зять і тесть. І якщо вони живуть в квартирі тестя.
Молодий чоловік, звісно, не господар. Це і фактично, і психологічно. І його дружина в даному випадку нічого змінити не може. По-перше, вона все-таки донька. По-друге, привела чоловіка в будинок.
Тут потрібні душевна широта, розум, делікатність і терпіння. Взаємні недомовки можуть накопичитися. І прорвати греблю.
Тут це і сталося. За спільним обідом. З’їли перше і друге. Мама забрала посуд і поставила чашки, цукор, печиво і банку з молоком. Вони купували молочні пакети і переливали в літрову банку.
За чаєм зайшла розмова про 90- ті роки. Про ті часи. Виявилося, що у зятя з тестем погляди протилежні. Причому різко протилежні. Почали сперечатися. Жінки не могли їх зупинити, і сиділи з переляканими очима.
Потрібно було одній з них зважитися, скрикнути і гепнути кулаком по столі. Але цього не сталося. Тому що чоловік і батько були чоловіками з лідерськими замашками. Він звик командувати. І його боялися.
Суперечка перейшла на підвищені тони. В один з моментів тесть хлюпнув в обличчя чоловіка молоком. А після вказав на двері: я господар! Зять не втримався і відповів чоловічими словами.
Усе! Сім’я була розчавлена. Сім’я, яка тільки почала зростати і міцніти. І до чого тут дев’яності роки і тодішній час? Вони минули. Їх немає. Але вони і сьогодні жити заважають. Тому що у нас у самих іноді розуму замало.
Хлопець пішов. Донька посварилася з батьками. Її мама мовчазно зайняла сторону чоловіка.
Молоді, слава Богу, не розлучилися. Кімнату орендували. Але з батьками ніяких стосунків. Ніяких! Неначе чужі люди. Між ними пролягла прірва. А з нею важко впоратися. Іноді неможливо.
Фото ілюстративне.
