anna

Наталя застигла, мов укопана, від почутого: всередині неї все немов би вкрилося кригою. Андрій стояв біля вхідних дверей, стискаючи в руці в’язку ключів. Його зазвичай привітне обличчя тепер

Коли ми з чоловіком Левком повернулися й побачили, на що перетворився наш дім, я ледь не втратила дар мови. У нашій затишній альтанці, де зазвичай збиралися тільки найближчі

– Ти серйозно запросив свою маму жити з нами, навіть не спитавши моєї згоди?! – вигукнула я, дивлячись просто в очі своєму чоловікові. Усередині все закипало від обурення.

Я добре пам’ятаю той момент, коли усвідомила, що більшість знайомих не розуміє мого вибору. Та мені байдуже. Якщо хтось здатний так вчинити, то я не хочу навіть спілкуватися

— Оресте, доки це триватиме? Ти маєш хоч якусь повагу до матері? — А що я такого роблю, мам? Живу, як усі нормальні люди! — У нормальних чоловіків

Катерина ніколи не припускала, що в її родині станеться щось настільки абсурдне. Вона з чоловіком Мироном жили разом уже десять років. У них – «королівська» двійня, двоє дітей

– Аліно! Де це ти вештаєшся в таку пору? – пролунав владний голос Надії Марківни, щойно донька переступила поріг. – Уже майже одинадцята вечора! – Мамо, я була

Катерина розкладала яєчню з помідорами по тарілках і кинула уважний погляд на чоловіка. Він допивав каву й перевіряв повідомлення на телефоні. — Олександре, ти сьогодні надовго йдеш? –

– Кажу ж, за тиждень мені потрібні гроші на перший внесок. Мені. На квартиру! – наголосила Аліна, цокаючи довгими нігтями по столі. – Взагалі мене чуєте? Дарина повільно

— Варю, ти знову зникла невідомо де? – роздратовано запитав Андрій, коли дружина зайшла до квартири пізнього вечора. – Ти ж знаєш, що я працюю на двох роботах,