Головна

nat

Того дня мені не забути до останньої хвилини. Виклик до хворого був з нашої вулиці, і я вирішила на хвилинку забігти додому, щоб забрати документи, які забула вранці. Коли відчиняла двері, то помітила туфлі Петра. І – якась тривожна тиша. Серце сполоханою пташкою затріпотіло, під­ня­лося догори і каменем впало донизу. Те, що побачила крізь відчинені двері, не давало можливості сумніватися
Історії з життя 0
Я їхала в потязі, і моєю супутницею була миловидна жінка років 45-ти. Антоніна, так її звали, була охайно, зі смаком одягнена. Проводжав Тоню гарний юнак. Як виявилося, то
Жінка стала помічати, що син отримує від когось листи і, не читаючи їх, байдуже спалює. – Сину, що ти від мене приховуєш? – схвильовано допитувалась
Історії з життя 0
Скільки себе пам’ятає Софія, важко їй було в житті. Батька репресували, зник без суду і слідства. Мати з маленькою дитиною на руках та клеймом дружини ворога народу перебивалася
За кілька днів про біду Дарини з десятої палати знав весь стаціонар. Бабство є бабство, погорювали разом, поплакали. А тоді вирішили шукати Дарці іншого чоловіка
Історії з життя 0
Маршрутка «Луцьк-Нововолинськ» була переповнена. Серед веселої юрби студентів худенька жіночка з двома рябими сумками виглядала незвично. «Тітко, тре було для переїзду інший день обрати, бо в п’ятницю автобуси
Життя все ж поставило дівчину перед вибором: вона дізналась, що при надії. Батьком дитини, звичайно ж, був Дмитро. Тетяна сказала про це хлопцеві, а той так зрадів, що весь вечір носив Тетяну на руках по гуртожитку. «От тепер ти точно поїдеш зі мною. Кидай те навчання – в тебе інша мета у житті, ти подаруєш мені багато дітей, і ми з тобою будемо найщасливіші в нашому маленькому містечку…» Але Тетяна була не готовою до материнств
Історії з життя 0
Тетяна обережно ставила квіти у воду. Які ж вони тендітні, ці червоні тюльпани, їх ледве вловимий аромат знову повертає її до спогадів минулого. Жінка і досі не знає,
Сергій Петрович не знав що робити з господарством, як впоратися з городиною. Худобину роздав у добрі руки, залишивши собі руденького котика та з десяток курей. Город допомагали доводити до діла чи не всім селом. А він тільки дякував усім та витирав крадькома сльози. І щоденно ходив до своєї любої Олени. Сидів, перебирав кволою рукою пластикові квіти на вінках та розповідав їй усе, що відбувалося в його одинокому житті зі святою вірою в серці, що вона його чує
Історії з життя 0
У єдиному на все село магазині невелика черга. Люди купували нехитрі товари першої необхідності: мило, сірники, хліб, цукор, олію. Дехто балував себе коробочкою консервів чи мазаними пряниками. А
Коли дівчина закінчила школу, тітка Фрося витягла зі скрині блакитний конверт і, вручивши його дівчині, поспіхом вийшла з кімнати. Зміст листа так вразив Лідію, що вона довго не могла оговтатися
Історії з життя 0
Скільки людей, стільки і різних доль. Зазвичай чомусь доля посилає більше випробувань, ніж пестить людину. І хто винен більше: доля чи сама людина – ніхто не знає. В
Христина спитала, чи підвезуть її, та водій, обвівши поглядом її сумку, сердито мовив: «Ви що, жартуєте? Та щоб я оте брудне дрантя в дорогу машину брав? Та й чоботи ваші у болоті. Скільки за це заплатите?». Її наче окропом облило: «Надворі ніч, мабуть, у болото ступила. Грошей у мене нема. Поїздом безкоштовно їхала. Не зоставляй одну, синку. Бог віддячить тобі
Історії з життя 0
Христі аж дихання перехопило, коли збагнула, що проминула свою зупинку. І все через її язик, який так любить побалакати. Ось і тепер заговорилася у поїзді з якоюсь незнайомкою
Не спала усю ніч. Думала. У чоловікові змін ніяких не відчувала. Він був люблячим, добрим і щедрим до неї, піклувався про синів, любив їх. Жінка ні словом не промовилася, що здогадується про походи чоловіка, вирішила все з’ясувати. Факти підтвердилися
Історії з життя 0
Посадка на потяг закінчувалася. Уже й попросили тих, хто проводжав пасажирів, залишити вагони, а Микола все тримав у обіймах Олену, і ніяк не міг відпустити. Йому здавалося, що
Тамара ніколи не бачила нікого з його родини, тому була дуже рада познайомитися з тіткою. Федора щебетала привітно, а за пазухою тримала камінь. Батьки дівчини просили не відкривати сімейної таємниці. Федора пообіцяла, але, залишившись із Тамарою наодинці, розповіла все, та ще й прибрехати. Навіщо? Що керувало нею в той момент? Мабуть, позаздрила злагоді, що панувала в сім’ї брата. Адже сама сім’ї не мала
Історії з життя 0
Звістка про те, що п’ятнадцятирічна Юлька втекла зі своїм дядьком, маминим братом, який був на 20 років старший за неї, розбурхала все село. Люди гуділи, як бджоли в
Не витримавши ставлення до себе, Галя наважилася на відчайдушний крок. Одного дня, зібравши свій нехитрий скарб, вона з малям залишила дім Василя та повернулася в своє рідне місто. Доведена до краю, вирішила стати матір’ю-одиначкою та самотужки давати собі раду в цьому нелегкому світі
Історії з життя 0
Ольга врешті-решт зібралась в дорогу. Про цю подорож вона вже давно мріяла. Однак сімейні обставини, побутові клопоти та буденні справи ніяк не давали молодій жінці здійснити поїздку. Жінка

You cannot copy content of this page