Коли я зрозуміла, що привела на світ хлопчика, то гірко плакала, я так хотіла мати дівчинку, бо вона точно б не повторила долю батька, і діда, і прадіда. Але Бог мав для мене подарунок і не один, але після довгих років випробувань
В ті часи для розрахунку не так були гроші, як частування і так у моїй родині дочастувався і дід, і батько мій, а потім я й чоловіка такого
У мене було дві причини не любити зятя і, як показало життя, всі вони були лише в моїй голові і не мали ніякого відношення до реальності. А насправді я отримала в його лиці те, що ніколи й подумати не могла
У нас Оксанка була одиначкою і дуже слухняною дівчинкою, я не мала з нею жодного клопоту і була певна, що вона матиме щасливу долю. Але Оксана мене ослухалася
Я сама кілька разів телефонувала дружині свого коханого аби вона його відпустила, але натомість, Вадим лише став рідше до мене приходити. Але тепер, коли шлях чистий, я не дуже й хочу з ним жити, а все ось чому
.Коли я познайомилася з Вадимом, то він чесно мені сказав, що одурений і не планує йти від дружини, проте наші стосунки говорили про те, що йому зі мною
Мама мені завжди казала, що перед чоловіком треба грати роль, наче ти нічого не розумієш, кліпаєш очима і усміхаєшся, а в цей час на душі кішки шкребуть. Я так і робила і ось що з цього вийшло.
– Не показуй характер, – з самого малку казала мені мама і бабуся, коли я не хотіла щось робити. Послух в нашій родині мав бути безумовним і байдуже,
Не бачила я Дмитра десять років і не сподівалася побачити його на зупинці. Глянути один на одного і мені аж струм пробіг по тілу, а він байдуже подивився на мою важку валізу, кивнув головою і пішов додому.
Дивно, колись квіти в сусідки рвав і від собаки її втікав, щоб мені догодити. А тепер валізу не хоче помогти відвезти. А ми ж були заручені… Мало бути
Важко мені було жити з донькою та зятем, ой важко. Не раз думки різні були, щоб відправити їх геть, але після того випадку з онуком, знайшла я для себе виправдання такому життю.
Доля моя була не дуже щаслива, адже вийшла заміж за хлопця, який мене через рік покинув, а через місяць я зрозуміла, що при надії. Про дитину Вадим й
Я знала, чому свекруха мене не любить, адже кожна мати відчуває, коли її дитину не люблять. Я не любила її сина і все ж вдячна за ту розмову, вірніше за попередження
Наше містечко невелике, два заводи, де люди можуть працювати, тому й два навчальні заклади, які випускають спеціалісті. Я мріяла стати співачкою та вийти заміж за неймовірного красеня, а
Спочатку я думала, що в доньки це минеться, адже вона заміжня за таким чудовим хлопцем, ми з батьками його товаришуємо з інституту, чудові люди. Та й Віктор такий спокійний і врівноважений, ми давно мріяли аби вони одружилися. І так і зробили, ми навіть спільну дачу будували, щоб все було для онуків, всі свята і дати там відмічаємо. Така собі велика і дружня родина. що ще хотіти?
Але моя донька все ніяк не може мати дітей. Наче все у них в порядку, але от дітей нема і все. Ми всі чекаємо на онука десять років
Скажіть, будь ласка, ви б теж не хотіли знижувати свій рівень доходу, навіть, якщо полюбите всім серцем? Бо зараз у мене така ситуація, що я не знаю, що й робити.
Я зараз в других стосунках і в декретній відпустці, десять років була на заробітках, купила собі квартиру і машину та вернулася в Україну. Перший шлюб у мене не
Я дременула з рідного дому, ні разу не згадала за матір з батьком і за братів та сестер. Навіки закрила ті убогі двері, де у мене були лише обов’язки і ні крихти тепла
Батько гульбанив, а мати. Не знаю, що вона думала, коли приводила нас на світ, а здивована ще більше тим, що вона витримала вісім років зі мною без менших,

You cannot copy content of this page