nat

– Нащо тобі хтось? Якщо тобі сумно, то ми тобі онуків привозити будемо! Напевно, я надто сильно їх люблю чи що? Бо й справді роки нікого не мала,

Наша родина – звичайна, чоловік роки на заробітках провів, вивчив наших доньок, зробив їм весілля і купив квартири. Все як має зробити батько. Вже нам по шістдесят і

Не хотіла я Віру за дружину, така прийшла до нас додому, ні манер, ні такту, за Тараса вчепилося, як реп’ях. Я просила сина одуматися, адже він має йти

Я таке побачила у сина вдома, що не могла змовчати, та й кожна мати би таке не попустила і не допустила. Чи мій син не заслуговує їсти нормальну

А все моя сусідка Юля, яка всюди любить пхати свій ніс. – Слухай, Жанно, там сусіда жінка покинула, а чоловік такий, що треба наввипередки бігти та брати, бо

Михайло, мій син, заходився, не буду казати тут нічого, бо вже йому сорок, а на горизонті нікого. Та так в нас в селі подивитися, то нема йому пари,

– Сніжано, ти вийдеш заміж і на батька тобі буде все одно, де він і з ким він, варто лише почекати п’ять років. Але я не буду чекати,

Я працюю в Італії давно, вирішила сама свою долю взяти в руки і так й зробила – купила собі квартиру, сина вивчила і весілля йому справила. Вже би

Хоч я й ростила сина сама, але він у мене зовсім не ріс матусиним горобчиком, а розумів, що має матір підтримати з бабусею, бо ми зробили для нього

Моя кума Юліана з Маркіяном познайомилася в університеті, закохалися вони і одружилися. Я була дружкою у них на весіллі і стала хресною мамою їхньому первістку Оресту. Спочатку орендували