nat
А почалося все двадцять сім років тому, коли я вийшла заміж за Руслана, бо дуже його кохала. Ще б не покохати, як хлопчина на гітарі бринькає та мені
Хоч мені й шістдесят п’ять років та маю синів як соколів, але онуків нема. Коли ж не стало чоловіка, то взагалі не стало ніякої надії на щасливу старість.
Мені ніяк не вдавалося знайти собі пару, навіть на дискотеках в молодості я так само підпирала стіни, хоч в юності всі гарні. Думала, що поїду вчитися і там
Ми зі Степаном одружилися молодими і разом вже двадцять сім років. Якраз недавно видали заміж доньку і думали вже онуків дочекатися, про дачу мріяли, але приїзд доньки все
Назар – мій молодший, пізня дитина і тому, певно, забагато люблена. Все було для нього, бо ми вже тоді й на ноги з чоловіком стали і часи змінилися,
Я сама теж вийшла заміж в двадцять років і ніколи не наполягала на тому аби й донька так чинила, бо в такому віці ще життя не знаєш, а
Вдома ж не лишала крихітних дітей, всі вже дорослі і вміють за собою походити. Не буду ж я ввесь час озиратися на те, що там хоче чоловік. –
Жила я в мирі і злагоді з чоловіком двадцять два роки. Наше життя за цей час сильно змінилося, бо починали ми життя з гуртожитської кімнатки, а тепер у
Знаєте, донька моя має такий характер, що нею треба покерувати, це було таке змалку і, коли прийшлося до дівування, то так само я мала втрутитися, бо вона б
Познайомилася я з Юрком в компанії, він не зводив з мене погляду і ввесь час запрошував на танець, зголосився провести мене додому і я радj погодилася, бо він