nat

Чоловік зі смаком вечеряв і так між ложками ділився зі мною своїми планами, а я кліпала очима, бо нічого не розуміла. Як можна піти до когось після тридцяти

Притча про очікування В ляльки так часто закривалися й відкривалися її великі сині очі, що перехожі одразу розуміли, чому вона опинилася на смітнику – механізм заїло. Але лялька

Не знаю як хто, але ми пожили п’ять років на орендованих і вже таки добре всілися з фінансами, всі ілюзії про власну квартиру давно розбилися і пропозиція матері

Я лиш очима кліпала, адже я була при надії і планувала ощасливити Вадима цією звісткою. Прийшлося взяти всю себе в кулак і зібрати речі, я справді мала гордість

Ми з чоловіком зналися ще з дитинства, сиділи за однією партою і обіцялися чекати один на одного: з навчання і служби. Хоч багато було хлопців у нашому училищі,

Але від слів мами я мало не впала: – То треба було то все так закрутити? Не дати життя ні своїй дитині, ні іншим? Що ти доброго зробила?

– Та ти що? Яка дружина? То моя домогосподарка, моя Люся за кордоном ще. Так, я була двадцять років за кордоном в пекучій Італії, за ці роки шкіра

Продавчиня замість вчительки і раденька! – Для того я тобі життя під ноги кинула аби ти мені тепер таке заявила? Та що з тобою? Чому ти така невдячна?

Розумієте, він може так дивитися на тебе, що тобі наче не сорок шість, а шістнадцять і після таких зустрічей пурхаєш, мов на крилах. Ми так собі роки зустрічалися,

Нашу сусідку Галину Петрівну я знала все життя, бо вона була одного віку з моїми батьками, та й раніше сусіди часто бігали один до одного аби щось позичити,